Анафілаксія

Анафілаксія — найтяжча форма алергічної реакції. Вона розвивається за хвилини й зачіпає не саму шкіру, а весь організм: набрякають дихальні шляхи, різко падає тиск. Без допомоги цей стан може закінчитися смертю, а з вчасно введеним адреналіном минає майже безслідно. Усе вирішують перші кілька хвилин, тому порядок дій корисно знати не лише тим, хто має алергію, а й людям поруч.

Як її впізнати

Реакція зазвичай починається протягом кількох хвилин після контакту з тим, на що є алергія; після їжі може розгортатися повільніше, протягом півгодини-години. Про анафілаксію думають, коли швидко з'являється бодай одне з переліченого:

• дихання: набряк губ, язика, горла, відчуття грудки й стиснення в горлі, осиплий голос, гавкучий кашель, свистяче або шумне дихання, брак повітря;
• кровообіг: різка слабкість, запаморочення, потемніння в очах, знепритомнення, холодна волога шкіра, сірий або синюшний колір губ і обличчя;
• свідомість: сплутаність, страх, відчуття біди, що насувається; у дитини — млявість, обм'якання, незвична сонливість, неможливість її розбудити;
• живіт: переймоподібний біль, блювання, пронос — надто якщо реакція на їжу або на укус.

Часто, але не завжди, до цього додаються кропив'янка, свербіж, почервоніння, набряк повік.

Висипу може не бути взагалі. Приблизно у кожного десятого анафілаксія минає без шкірних проявів — є лише задуха або падіння тиску. Чекати на висип як на підтвердження не можна: це одна з головних причин, через які допомога запізнюється.

Перші хвилини вирішують усе

• Введіть адреналін з автоінжектора негайно — у зовнішню поверхню стегна, приблизно посередині, можна просто крізь одяг. Не в сідницю й не в руку. Якщо сумніваєтеся, анафілаксія це чи ні, вводьте: помилка обійдеться майже без наслідків, зволікання — ні.
• Викличте швидку за номером 112 і скажіть прямо: підозра на анафілаксію.
• Покладіть людину й підніміть їй ноги. Якщо важко дихати — дайте сісти, але не встати. Вагітну покладіть на лівий бік. При блюванні чи втраті свідомості — на бік.
• Не дозволяйте вставати й ходити. Різкий підйом на ноги за впалого тиску небезпечний сам собою: серцю стає нічого перекачувати. Відомі випадки смерті саме тієї миті, коли людина підвелася, відчувши полегшення.
• Приберіть причину, якщо це можливо: видаліть жало, припиніть введення ліків.
• Через 5 хвилин без покращення — другий укол адреналіну, в інше стегно.

Швидку викликають у будь-якому разі, навіть якщо після уколу стало добре. У частини людей через кілька годин, частіше першої доби, реакція повертається другою хвилею — уже без нового контакту з алергеном.

Чому не таблетка від алергії

Це найчастіша й найнебезпечніша хиба. Антигістамінні засоби знімають свербіж, висип і нежить, починають діяти приблизно за півгодини й не впливають ні на набряк гортані, ні на тиск. Гормональні препарати діють ще пізніше. Інгалятор від астми розширює бронхи, але не піднімає тиск і не знімає набряку горла.

Адреналін — єдиний засіб, що діє одразу на всі ланки: звужує судини й піднімає тиск, знімає набряк слизових, розширює бронхи. Його вводять у м'яз стегна, бо звідти він всмоктується найшвидше. Розбори смертельних випадків рік у рік показують те саме: адреналін ввели пізно або не ввели зовсім, зате прийняли таблетку й стали чекати.

Що запускає реакцію

• Їжа. У дітей частіше молоко, яйце, горіхи й арахіс, пшениця; у дорослих — горіхи, арахіс, риба, морепродукти, кунжут, соя.
• Ліки. Антибіотики, насамперед пеніцилінового ряду, знеболювальні з групи нестероїдних протизапальних, засоби для наркозу, препарати для контрастування під час досліджень.
• Отрута комах — оси, бджоли, шершні, джмелі.
• Латекс — рукавички, катетери, презервативи, деякі гумові вироби.
• Іноді причину знайти не вдається. Таку анафілаксію спостерігає алерголог, і обстеження тут особливо важливе.

Є обставини, які самі реакції не спричиняють, але знижують поріг: фізичне навантаження, алкоголь, приймання нестероїдних протизапальних, гостра інфекція, недосипання, менструація. Продукт, який людина роками спокійно їла, здатен дати тяжку реакцію, якщо одразу після їжі піти на пробіжку.

Окремо варто сказати про дві незвичні причини, про які пам'ятають не всі. Перша — реакція на червоне м'ясо із затримкою на три-шість годин, частіше вночі; вона розвивається в людей після укусу кліща й через відстрочку не схожа на звичайну харчову алергію. Друга — надлишок опасистих клітин: у таких людей реакції на укуси комах бувають несподівано тяжкими. Обидві виявляють аналізами й обидві змінюють тактику.

Важливе й інше: деякі препарати від серця й тиску — бета-блокатори та інгібітори АПФ — обтяжують перебіг реакції та послаблюють дію адреналіну. Якщо у вас була анафілаксія, скажіть про це лікареві, який добирає такі ліки: інколи є рівноцінна заміна.

Що відбувається в лікарні

Навіть за швидкого покращення спостереження необхідне. У лікарні за потреби повторюють адреналін, дають кисень, вливають рідину у вену, стежать за тиском, диханням і насиченням крові киснем. Антигістамінні та гормональні препарати застосовують додатково, але роль у них допоміжна.

Скільки триватиме спостереження, залежить від тяжкості реакції та від того, як швидко її вдалося спинити: від кількох годин за легкого перебігу до доби й довше за тяжкого або за повторного введення адреналіну.

У перші години є сенс узяти кров на триптазу — цей аналіз допомагає потім підтвердити, що сталася саме анафілаксія. Пізніше він уже мало про що скаже.

Виписка не має закінчитися словами «уникайте алергену». Ідучи, розумно мати на руках два автоінжектори адреналіну, зрозумілий письмовий план дій і направлення до алерголога: обстеження покаже, що саме спричинило реакцію.

Як жити далі

• носити із собою два автоінжектори завжди, а не лише «коли може знадобитися»: другий потрібен, якщо перший не спрацює або доведеться повторити укол;
• навчити користуватися ними близьких, колег, вихователів і вчителів — сама людина в момент реакції може бути вже не в змозі;
• потренуватися на навчальному пристрої без голки й ліків, щоб руки знали порядок дій;
• стежити за терміном придатності й міняти інжектор заздалегідь; зберігати за кімнатної температури — не в холодильнику й не в машині на сонці;
• носити браслет або картку із зазначенням алергії: вони скажуть за вас, якщо ви не зможете;
• читати склад на упаковці щоразу, навіть у звичного продукту, — рецептура змінюється;
• говорити про свою алергію в кафе та ресторанах прямо, називаючи алерген словами, а не натяком;
• повідомляти про лікарську алергію перед будь-якою процедурою, операцією, стоматологічним прийомом і дослідженням із контрастом.

За тяжких реакцій на укуси ос і бджіл існує лікування, яке знижує ризик повторної анафілаксії в рази, — курс алерген-специфічної імунотерапії отрутою. Рішення ухвалює алерголог. Це один із небагатьох випадків, коли причину можна не просто обходити, а усунути.

Онлайн-консультація

Онлайн-прийом не замінює допомогу при реакції, що розгортається: якщо вона триває зараз, потрібні адреналін і 112. А от розібрати вже минулий епізод лікар за відеозв'язком може: допомогти зрозуміти, що найімовірніше його спричинило, пояснити, які обстеження в алерголога мають сенс, перевірити, чи є у вас на руках усе потрібне, і скласти письмовий план на випадок повторення.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.