Харчова алергія

Харчова алергія — це помилка імунітету: він сприймає білок звичайної їжі як загрозу і відповідає на неї так, як відповідав би на інфекцію. Найчастіше все обмежується висипом, свербежем і розладом травлення, але в частини людей та сама реакція розгортається за хвилини й перекриває дихання. Саме тому харчову алергію не можна прирівнювати до примх шлунка: тяжкість попереднього нападу погано передбачає тяжкість наступного.

Що відбувається в організмі

За першої зустрічі з продуктом імунна система «запам'ятовує» його білок і виробляє антитіла; ззовні нічого не відбувається. За наступних зустрічей антитіла спрацьовують, клітини викидають гістамін, судини розширюються, тканини набрякають, м'язи бронхів і кишківника стискаються. Звідси весь набір проявів — від пухирів на шкірі до блювання й падіння тиску.

Чому імунітет збивається саме на їжу, невідомо. Відомо інше: ризик вищий, якщо в людини або її рідних є астма, екзема чи сінна гарячка, а в дітей із тяжкою екземою на першому році життя харчова алергія трапляється помітно частіше.

Є і другий, повільний механізм — без участі цих антитіл. Він дає не кропив'янку й набряк, а вперте зригування, кров у випорожненнях, погану прибавку ваги в немовляти чи рясне блювання через кілька годин після їди. Такі форми розпізнають довше: зв'язок із продуктом не впадає в око.

Як виглядає реакція

Реакція рідко обмежується одним органом — зазвичай зачеплено відразу кілька.

• шкіра: сверблячі пухирі, почервоніння, набряк губ, повік, обличчя;
• рот і горло: свербіж, поколювання, відчуття грудки, захриплість;
• дихання: кашель, свистяче дихання, нежить, чхання, задишка;
• живіт: нудота, блювання, переймоподібний біль, пронос;
• загальний стан: слабкість, запаморочення, відчуття біди, що насувається.

За класичної алергії все починається швидко — зазвичай у перші хвилини й майже завжди в межах двох годин після їди. Повільні форми, про які сказано вище, озиваються через кілька годин або днів, і тут допомагає не пам'ять, а записи. Якщо ж неприємності обмежуються здуттям, бурчанням і болем у животі через кілька годин після їди, а шкіра й дихання не зачеплені, ідеться радше про харчову непереносимість: це не імунна реакція, і анафілаксії вона не дає.

Ознаки анафілаксії та перші хвилини

Анафілаксія — це реакція, яка зачіпає дихання або кровообіг. Вона потребує негайних дій.

• раптовий набряк губ, язика, горла, змінений голос;
• утруднене, шумне або дуже часте дихання, відчуття задухи;
• відчуття стисненого горла, труднощі під час ковтання;
• синюшна, сіра, бліда чи плямиста шкіра, губи або язик — на темній шкірі це помітніше на долонях і підошвах;
• різка кволість, сплутаність, сонливість, знепритомнення;
• у дитини — млявість, «обм'якле» тіло, відсутність звичної реакції на голос.

Що робити, якщо в людини є автоінжектор адреналіну: ввести його одразу, не чекаючи, «чи мине само». Укол роблять у зовнішню поверхню стегна, за потреби — просто крізь одяг. Інструкція надрукована на корпусі пристрою.

Після уколу викликайте швидку — в Іспанії, Італії, Португалії, Польщі та Україні це єдиний європейський номер 112 — і скажіть, що йдеться про анафілаксію. Потерпілого покладіть на спину й підніміть ноги; за утрудненого дихання зручніше напівсидячи, за блювання — на бік. Різко вставати й сідати не можна навіть за явного полегшення: це небезпечно саме собою. Якщо за п'ять хвилин легше не стало, вводять другу дозу із запасного пристрою. Їхати до лікарні треба в будь-якому разі — реакція здатна повернутися через кілька годин без нового контакту з продуктом.

Коли продукт раптом перестає переноситися

Буває, що людина роками їла те саме без наслідків, а потім дістала тяжку реакцію. Зазвичай винні обставини, які знижують поріг: навантаження невдовзі після їди, алкоголь, знеболювальні з групи нестероїдних протизапальних, гостра інфекція, недосипання, у жінок — певні дні циклу.

Окремо варто знати про два рідкісні, але небезпечні варіанти: самі їх майже ніколи не підозрюють.

• Алергія, залежна від навантаження. Продукт (частіше пшениця, рідше морепродукти) переноситься спокійно, але якщо найближчими годинами після їди побігати, потренуватися чи випити, розвивається тяжка реакція аж до анафілаксії. Поки зв'язок не знайдено, напади виглядають безпричинними.
• Відтермінована реакція на червоне м'ясо. Розвивається після укусів кліщів і проявляється не одразу, а через три–шість годин після свинини, яловичини чи баранини — нічною кропив'янкою, набряком, болем у животі. Через таку затримку на м'ясо не думають зовсім.

Про все подібне варто розповісти лікареві: без цих подробиць обстеження йде не в той бік.

Продукти, на які реагують частіше

Алергію здатна викликати будь-яка їжа, але більшість випадків дають небагато продуктів: коров'яче молоко, куряче яйце, арахіс, горіхи (волоський, лісовий, мигдаль, кеш'ю, фісташка, бразильський), риба, ракоподібні та молюски, пшениця, соя, кунжут, гірчиця, селера, люпинове борошно у випічці.

Дитячий і дорослий переліки різняться. Алергія на молоко та яйце в більшості дітей із часом минає, і її періодично переглядають; алергія на арахіс, горіхи, рибу й морепродукти частіше лишається на все життя. Усередині однієї групи реакції бувають перехресними: за алергії на креветку можлива реакція на краба, за алергії на один горіх — на інший. Перевіряти це самотужки, «скуштувавши шматочок», не варто.

Свербіж у роті від свіжого яблука

Окрема й куди безневинніша історія — коли сирі фрукти, овочі чи горіхи дають свербіж і легке поколювання в губах, роті та горлі, а за кілька хвилин усе минає. Це оральний алергічний синдром: імунітет реагує не на сам фрукт, а на пилок берези, полину чи трав, білки якого схожі на білки яблука, черешні, персика, моркви, селери.

Такі білки руйнуються при нагріванні, тож печене яблуко чи тушкована морква переносяться нормально, а сирі — ні. Симптоми майже завжди обмежуються ротом. Але якщо до свербежу додаються кропив'янка по тілу, набряк, біль у животі чи утруднене дихання, це вже не оральний синдром, і розбиратися треба серйозно.

Як підтверджують діагноз

Починається все з розмови: що з'їдено, за скільки почалося, як виглядало, скільки тривало, чи повторювалося. Щоденник харчування та симптомів за пару тижнів вартий більше за будь-який аналіз навмання. Далі алерголог обирає з кількох методів:

• шкірні проби: краплі з екстрактами наносять на передпліччя й трохи проколюють шкіру, результат видно за чверть години;
• аналіз крові на антитіла до конкретних продуктів, іноді — до окремих білків усередині продукту: це допомагає відрізнити тяжку алергію від перехресної реакції на пилок;
• виключення продукту на кілька тижнів із подальшим поверненням під наглядом лікаря;
• провокаційна проба: продукт дають зростаючими порціями в клініці, де готові до реакції. Спосіб найточніший, і саме він дає змогу зняти діагноз і повернути їжу до раціону.

У проб є важливе обмеження: позитивний результат сам собою діагнозу не ставить. Він свідчить лише про наявність антитіл, а хвороба є тоді, коли є симптоми після їди. Тому «панелі на сто продуктів» без клінічної картини шкодять: за їхніми підсумками забороняють половину раціону без підстав. Тести на антитіла класу G, аналіз волосся, біорезонанс і «крапля крові під мікроскопом» харчової алергії не виявляють узагалі.

Життя з алергією без зайвих заборон

Основа — виключити свій продукт і все, що його містить. У Євросоюзі найчастіші алергени мають бути зазначені у складі й виділені в тексті, а в закладах харчування відомості про них надають на запит, тож запитувати офіціанта — нормально й законно.

Що допомагає в побуті:

• читати склад щоразу, а не одного разу: рецептуру виробники змінюють мовчки;
• попереджати заздалегідь — кафе, школу й дитячий садок, роботу, господарів дому, авіакомпанію під час купівлі квитка;
• носити із собою два автоінжектори адреналіну, якщо їх призначено, і стежити за терміном придатності;
• навчити користуватися пристроєм рідних, вихователя, вчителя: сама людина в момент нападу може бути не в змозі;
• удома тримати окрему дошку й посуд, мити руки й поверхні перед їдою — слідових кількостей іноді досить.

За легких реакцій застосовують антигістамінні препарати, за тяжких — лише адреналін; антигістамінне анафілаксії не спиняє й уколу не замінює. Дітям з алергією на арахіс і деякі інші продукти іноді проводять харчову імунотерапію: продукт дають крихітними наростаючими порціями під наглядом, щоб підняти поріг реакції. Це не одужання, уникати продукту все одно потрібно, а рішення ухвалює фахівець.

Зворотне правило теж важливе: не виключайте продукти «про всяк випадок» і не саджайте на обмеження дитину без призначення. Без молока, яйця чи пшениці раціон біднішає на кальцій, білок, залізо й вітаміни, а в дітей це позначається на зростанні.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере історію кожної реакції: що їй передувало, як швидко вона почалася, чим скінчилася. Звідси стане зрозуміло, чи схоже це на алергію, на оральний синдром чи на непереносимість, які обстеження мають сенс і в якому порядку, чи потрібен автоінжектор адреналіну. Якщо картина тривожна, лікар підкаже, до кого й наскільки терміново звернутися очно.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.