Акустична невринома

Акустична невринома — доброякісна пухлина оболонки нерва, який відповідає за слух і рівновагу. Точніша її назва — вестибулярна шванома. Вона не проростає в сусідні тканини й не дає метастазів, проте росте у вузькому місці біля основи черепа, тож навіть невеликий вузол тисне на нерв і поволі забирає слух з одного боку. Росте вона повільно: у багатьох людей за роки спостереження розмір майже не змінюється.

Як це відчувається

Пухлина рідко озивається одразу. Вона роками займає вузький кістковий канал, і людина встигає звикнути до того, що одне вухо чує гірше. Тому хворобу зазвичай знаходять пізно — не через її агресивність, а через те, що скарги мають цілком побутовий вигляд.

• слух знижується на одному вусі, друге лишається таким самим;
• під час розмови телефоном слухавку доводиться перекладати до «доброго» вуха;
• у гучному товаристві мова стає нерозбірливою, хоча гучності начебто вистачає;
• у тому самому вусі з'являється постійний дзвін, шум або гудіння;
• хода стає трохи менш упевненою, надто в темряві та на нерівній дорозі;
• різких нападів обертання здебільшого немає — мозок встигає пристосуватися до повільної втрати рівноваги.

Коли вузол виростає, він зачіпає сусідні нерви: німіє половина обличчя, знижується чутливість ока, рідше змінюється міміка. Велика пухлина тисне на стовбур мозку й заважає відтоку спинномозкової рідини — тоді додаються головний біль і нудота.

Коли зволікати не можна

Є ознаки, за яких звертатися треба не «цими днями», а негайно.

• Слух на одному вусі зник за години або за день-два. Раптова однобічна глухота — невідкладний стан: у лікаря є лічені дні, щоб спробувати повернути слух, і частина таких випадків виявляється першим проявом невриноми.
• Головний біль, що наростає, з нудотою, блюванням, сонливістю або двоїнням в очах. Так виявляє себе підвищення внутрішньочерепного тиску.
• Раптово перекосило обличчя, око перестало повністю заплющуватися.
• Стало важко ковтати, змінився голос, різко посилилася хиткість.

Поступове зниження слуху або шум лише в одному вусі — теж привід дійти до лікаря, хай і в звичайному порядку. Тут важлива не гучність скарги, а її однобічність.

Звідки вона береться

Здебільшого причину назвати неможливо. Пухлина виникає випадково, без зв'язку зі способом життя, травмами, навушниками чи перенесеними отитами. Найчастіше її знаходять у дорослих від тридцяти до шістдесяти років.

Осібно стоїть одна рідкісна, але важлива ситуація — невриноми одразу з обох боків. Це майже завжди ознака спадкової хвороби, за якої шваноми ростуть на багатьох нервах; раніше її називали нейрофіброматозом 2 типу. Вона починається в молодому віці, потребує спостереження в спеціалізованому центрі та обстеження кровних родичів. Тому за двобічної знахідки, а також якщо невриному виявили в підлітка чи молодої людини, лікар скерує на генетичну консультацію.

Як її знаходять

Починають з аудіометрії: вона показує, чи є різниця між вухами і якого типу зниження слуху. Якщо зниження однобічне й пов'язане з внутрішнім вухом або нервом, наступний крок — МРТ з контрастом, прицільно на внутрішні слухові ходи. Це основний метод, він розрізняє вузли завбільшки в кілька міліметрів.

Комп'ютерна томографія в цьому завданні помітно слабша й лишається запасним варіантом — наприклад, коли МРТ протипоказана. Вестибулярні проби показують, наскільки постраждала рівновага, але діагноз за ними не встановлюють.

Схожі скарги дають й інші стани: хвороба Меньєра, вікове зниження слуху, наслідки гучного шуму, мігрень із запамороченням. Розрізнити їх без знімка неможливо — у цьому й сенс скерування на МРТ.

Спостерігати, опромінювати чи оперувати

Універсального рішення немає. Вибір залежить від розміру вузла, швидкості його росту, стану слуху, віку та інших хвороб.

• Спостереження. Для невеликих пухлин це повноцінна тактика, а не відмова від допомоги. Повторні МРТ через обумовлені проміжки показують, росте вузол чи стоїть на місці. Помітна частина неврином не збільшується взагалі.
• Стереотаксична радіохірургія. Прицільне опромінення невеликої або середньої пухлини. Мета — зупинити ріст, а не прибрати вузол: на знімках він зазвичай лишається, але перестає більшати.
• Операція. Видалення під загальним наркозом через доступ у ділянці скроневої або потиличної кістки. Основний вибір за великих пухлин і за тиску на стовбур мозку. Інколи вузол свідомо прибирають не повністю, щоб зберегти лицевий нерв, а залишок потім опромінюють.

Кожен варіант має свою ціну. І операція, і опромінення можуть погіршити слух аж до цілковитої глухоти на це вухо, порушити роботу лицевого нерва, посилити шум і хиткість. Спостереження таких ризиків не несе, але потребує дисципліни та регулярних знімків. Розмову з нейрохірургом варто вести саме в цих категоріях: що ви втрачаєте і що виграєте в кожному сценарії.

Що лишається після лікування

До чого варто бути готовим: слух, утрачений до втручання, зазвичай не повертається, а шум у вусі після видалення пухлини часто зберігається. Це не ознака невдачі — нерв був пошкоджений ще до операції.

З цим працюють окремо. Добирають слухові апарати, зокрема системи, які передають звук на вухо, що чує. Хиткість зменшується вестибулярною гімнастикою: мозок вчиться обходитися сигналом з одного боку, а вправи пришвидшують перебудову. За шуму у вусі допомагають методики маскування та робота з тривогою, яка цей шум підсилює.

Спостереження триває і після лікування: МРТ повторюють за графіком, щоб не проґавити відновлення росту. Повторна поява пухлини після цілковитого видалення трапляється нечасто.

Часті запитання

Це рак? Ні. Пухлина доброякісна, не проростає сусідні органи й не дає метастазів. Небезпечною вона стає лише через розмір і тиск на структури мозку.

Чи винні навушники або мобільний телефон? Переконливих даних про такий зв'язок немає.

Чи можна керувати автівкою? Здебільшого так, але за вираженого запаморочення й у перші тижні після операції — ні. Це питання вирішують із лікарем окремо.

Чи передається у спадок? Поодинока невринома — як правило, ні. Про спадкову природу говорять за двобічних пухлин і за раннього віку.

Онлайн-консультація

На онлайн-прийомі лікар розбере, як саме змінився слух, чи є різниця між вухами та шум, оцінить, чи потрібні аудіометрія та МРТ з контрастом, пояснить, які ще причини дають такі скарги, і підкаже, до якого фахівця йти очно та наскільки терміново.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.