Лосміна

2. Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Лосміна

Коли не застосовувати лікарський засіб Лосміна

• Якщо у пацієнта є гіпersenситивність до еноксапарину натрію або будь-якого іншого компонента цього лікарського засобу (перелічених у пункті 6). Симптомами гіпersenситивної реакції можуть бути: висип, труднощі при ковтанні або диханні, набряк губ, обличчя, горла або язика.
• Якщо у пацієнта виявлена гіпersenситивність до гепарину або інших низькомолекулярних гепаринів, таких як надропарин, тінзапарин або далтепарин.
• Якщо у пацієнта виявлена реакція на гепарин, яка спричинила істотне зниження кількості кров'яних клітин, відповідальних за згортання крові (тромбоцитів) - реакцію таку називають гепарин-індукованою тромбоцитопенією - протягом останніх 100 днів або якщо в крові пацієнта присутні антитіла проти еноксапарину.
• Якщо у пацієнта є сильне кровотеча або медичний стан, пов'язаний з підвищеним ризиком кровотечі (наприклад, виразки шлунка, недавно проведена хірургічна операція на мозку або очах), включаючи недавно перенесений геморагічний інсульт.
• Якщо пацієнт застосовує лікарський засіб Лосміна для лікування тромбів крові, а планується проведення епідуральної або спінальної анестезії або лумбальної пункції в течение 24 годин.

Попередження та заходи обережності

Лікарського засобу Лосміна не слід застосовувати замість інших лікарських засобів, що належать до групи низькомолекулярних гепаринів. Це пов'язано з тим, що вони не є абсолютно однаковими, відрізняються активністю та інструкцією застосування.
Перед початком застосування лікарського засобу Лосміна необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо:

• у пацієнта раніше виявлена реакція на гепарин, яка спричинила велике зниження кількості тромбоцитів
• у пацієнта планується проведення епідуральної, спінальної анестезії або лумбальної пункції (див. «Хірургічні операції та анестезія»): необхідно врахувати відповідний інтервал часу між застосуванням лікарського засобу Лосміна та цією процедурою
• пацієнтові імплантовано серцевий клапан
• пацієнт має ендокардит (інфекцію внутрішньої оболонки серця)
• пацієнт мав або має виразки шлунка
• пацієнт недавно переніс інсульт
• пацієнт має артеріальну гіпертензію
• пацієнт має цукровий діабет або у нього виникли проблеми з судинами ока, спричинені цукровим діабетом (так звана діабетична ретинопатія)
• пацієнт недавно переніс хірургічну операцію на оці або мозку
• пацієнт є літнім (старше 65 років), а особливо якщо йому більше 75 років
• у пацієнта є захворювання нирок
• у пацієнта є захворювання печінки
• пацієнт має недостатню або надлишкову вагу
• у пацієнта підвищений рівень калію в крові (це можна визначити за допомогою лабораторного аналізу крові)
• пацієнт зараз застосовує лікарські засоби, які можуть спричинити кровотечу (див. нижче «Лікарський засіб Лосміна та інші лікарські засоби»)

Перед початком застосування цього лікарського засобу та періодично під час його застосування у пацієнта може проводитися аналіз крові; він має на меті перевірити кількість кров'яних клітин, відповідальних за згортання крові (тромбоцитів), а також рівень калію в крові пацієнта.

Діти та підлітки:

Безпека застосування та ефективність еноксапарину не були оцінені у дітей та підлітків.

Лікарський засіб Лосміна та інші лікарські засоби

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі лікарські засоби, які пацієнт зараз застосовує, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує застосовувати.

• Варфарин - лікарський засіб, який застосовується для розрідження крові
• Аспірин (відомий також як ацетилсаліцилова кислота або АСА), клопідогрел або інші лікарські засоби, які застосовуються для запобігання утворенню тромбів крові (див. також пункт 3 «Зміна антикоагулянтної терапії»)
• Введення декстрану - лікарського засобу, який застосовується як кровозамінник
• Ібупрофен, диклофенак, кеторолак або інші лікарські засоби, які називаються нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, які застосовуються для лікування болю та запалення при артриті та інших
• Преднізолон, дексаметазон або інші лікарські засоби, які застосовуються для лікування астми, ревматоїдного артриту та інших захворювань
• Лікарські засоби, які підвищують рівень калію в крові, такі як солі калію, мoczопідні лікарські засоби, деякі лікарські засоби, які застосовуються при серцевих захворюваннях.

Хірургічні операції та анестезія

Якщо у пацієнта планується проведення лумбальної пункції або хірургічної операції під епідуральною або спінальною анестезією, необхідно повідомити лікаря про те, що пацієнт застосовує лікарський засіб Лосміна. Див. пункт «Коли не застосовувати лікарський засіб Лосміна». Крім того, необхідно повідомити лікаря про будь-які проблеми з хребтом або якщо у пацієнта раніше проводилася операція на хребті.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
У жінок, які вагітні, та з механічним серцевим клапаном, може бути підвищений ризик утворення тромбів крові. Лікар повинен обговорити це з пацієнткою.
Жінки, які годують грудьми або планують годувати грудьми, повинні проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.

Відповідність до вимог при керуванні транспортними засобами та роботі з механізмами

Лікарський засіб Лосміна не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Рекомендується, щоб лікар реєстрував торгову назву та серійний номер застосовуваного лікарського засобу.

Лікарський засіб Лосміна містить натрій

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто лікарський засіб вважається «безнатрієвим».

3. Як застосовувати лікарський засіб Лосміна

Цей лікарський засіб завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

Застосування лікарського засобу

• Зазвичай лікарський засіб Лосміна буде введений пацієнтові лікарем або медсестрою. Це пов'язано з тим, що він вимагає введення ін'єкцією.
• Після повернення додому може виникнути необхідність подальшого застосування лікарського засобу Лосміна пацієнтом та його самостійного введення (див. інструкцію введення лікарського засобу, представлену нижче).

Лікарський засіб Лосміна зазвичай вводиться підшкірно.

• Лікарський засіб Лосміна може вводитися внутрішньовенно після виникнення певних типів інфаркту міокарда або після операцій.
• Лікарський засіб Лосміна може вводитися в трубку діалізатора, яка видаляє кров з організму (в так звану артеріальну лінію) на початку сеансу діалізу. Лікарського засобу Лосміна не слід вводити внутрішньом'язово.

Кількість лікарського засобу

• Лікар вирішить, яку кількість лікарського засобу Лосміна повинен приймати пацієнт. Ця кількість залежить від причини застосування лікарського засобу.
• У разі захворювання нирок пацієнт може отримати меншу кількість лікарського засобу Лосміна.
• 1. Лікування тромбів, які виникли у крові пацієнта
• Зазвичай застосовувана доза становить 150 МО (1,5 мг) на кожен кілограм маси тіла один раз на добу або 100 МО (1 мг) на кожен кілограм маси тіла двічі на добу.
• Лікар вирішить, як довго пацієнт повинен приймати лікарський засіб Лосміна.
• 2. Запобігання утворенню тромбів у крові пацієнта в наступних випадках:
• Хірургічна операція або період обмеженої рухливості через хворобу
• Доза залежить від ризику утворення тромбу у пацієнта. Пацієнт буде отримувати лікарський засіб Лосміна в дозі 2000 МО (20 мг) або 4000 МО (40 мг) кожен день.
• У разі планування хірургічної операції перша ін'єкція зазвичай проводиться за 2 години або 12 годин до операції.
• Якщо у пацієнта обмежена рухливість через хворобу, він зазвичай отримує лікарський засіб Лосміна в дозі 4000 МО (40 мг) кожен день.
• Лікар вирішить, як довго пацієнт повинен приймати лікарський засіб Лосміна.
• Після інфаркту міокардаЛікарський засіб Лосміна можна застосовувати при двох різних типах інфаркту міокарда: інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) та інфаркт міокарда без підйомом сегмента ST (NSTEMI). Кількість лікарського засобу Лосміна буде залежати від віку пацієнта та типу інфаркту міокарда, який виник у пацієнта.

Інфаркт міокарда типу NSTEMI:

• Зазвичай застосовувана доза лікарського засобу становить 100 МО (1 мг) на кожен кілограм маси тіла кожні 12 годин.
• Зазвичай лікар рекомендує пацієнтові приймати також аспірин (ацетилсаліцилову кислоту).
• Лікар вирішить, як довго пацієнт повинен приймати лікарський засіб Лосміна.

Інфаркт міокарда типу STEMI у осіб молодше 75 років:

• Початкова доза лікарського засобу Лосміна становить 3000 МО (30 мг), яка вводиться внутрішньовенно.
• Одночасно лікарський засіб Лосміна вводиться також підшкірно. Зазвичай застосовувана доза лікарського засобу становить 100 МО (1 мг) на кожен кілограм маси тіла кожні 12 годин.
• Зазвичай лікар рекомендує пацієнтові приймати також аспірин (ацетилсаліцилову кислоту).
• Лікар вирішить, як довго пацієнт повинен приймати лікарський засіб Лосміна.

Інфаркт міокарда типу STEMI у осіб віком 75 років або старше:

• Зазвичай застосовувана доза лікарського засобу становить 75 МО (0,75 мг) на кожен кілограм маси тіла кожні 12 годин.
• Максимальна кількість лікарського засобу Лосміна в перших двох дозах становить 7500 МО (75 мг).
• Лікар вирішить, як довго пацієнт повинен приймати лікарський засіб Лосміна.

Пацієнти, які проходять процедуру перкутанної коронарної інтервенції (так звану ПКІ):
У залежності від того, коли була введена остання доза лікарського засобу Лосміна, лікар може вирішити про введення додаткової дози лікарського засобу Лосміна перед процедурою ПКІ. Лікарський засіб буде введений внутрішньовенно.

• 3. Запобігання утворенню тромбів крові в трубках діалізатора
• Зазвичай застосовувана доза лікарського засобу становить 100 МО (1 мг) на кожен кілограм маси тіла.
• Лікарський засіб Лосміна вводиться в трубку діалізатора, яка видаляє кров з організму (в так звану артеріальну лінію) на початку сеансу діалізу. Така кількість зазвичай достатня для 4-годинного сеансу діалізу. Однак у разі необхідності лікар може призначити пацієнтові додаткову дозу 50 МО до 100 МО (0,5 до 1 мг) на кожен кілограм маси тіла.

Інструкції щодо використання ампуло-шприца

Самостійне введення лікарського засобу Лосміна

Якщо пацієнт здатен самостійно вводити лікарський засіб Лосміна, лікар або медсестра покажуть, як це зробити. Не слід намагатися самостійно вводити лікарський засіб до отримання інструкцій.
Якщо пацієнт не впевнений, що робити, він повинен негайно проконсультуватися з лікарем або медсестрою. Правильне виконання ін'єкції під шкіру (так звана підшкірна ін'єкція) допоможе зменшити біль і синяки в місці ін'єкції.

Перед самостійним введенням лікарського засобу Лосміна

• Необхідно підготувати необхідні предмети: шприц, ватний тампон або мило і воду, а також контейнер для гострих предметів.
• Перевірити термін придатності на упаковці. Не застосовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності.
• Перевірити, чи не пошкоджений шприц і чи прозорий розчин. Якщо ні, необхідно використовувати інший шприц.
• Упевнитися, яка доза повинна бути введена.
• Оглянути живіт, щоб перевірити, чи не викликала остання ін'єкція червоного кольору, зміни кольору шкіри, набряку, виділення або чи не болить. Якщо так, необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

Інструкція самостійного введення лікарського засобу Лосміна:

(Інструкція для ампуло-шприців без системи захисту)

Підготовка місця ін'єкції

• 1) Вибрати місце ін'єкції в правій або лівій частині живота. Місце ін'єкції повинно бути не менше 5 см від пупка в бік.
• Не вводити в місці, розташованому ближче 5 см від пупка, а також біля існуючих шрамів або синяків.
• Необхідно змінювати місця ін'єкції між лівою і правою частиною живота в залежності від місця попередньої ін'єкції.

• 2) Умити руки. Очистити (не терти) місце ін'єкції ватним тампоном, просоченим спиртом, або водою з милою.
• 3) Необхідно сісти або лежати в зручній позі, щоб бути розслабленим. Необхідно упевнитися, що місце ін'єкції видно. Крісло, ліжко або диван з подушками для підтримки будуть відповідні.

Вибір дози

• 1) Обережно зняти ковпачок з голки шприца. Ковпачок слід викинути.
• Не слід натискати поршень до виконання ін'єкції для видалення повітряних бульбашок. Це може призвести до зменшення введеної дози.
• Після зняття ковпачка не слід чіпати голку нічого. Це забезпечить чистоту (стерильність) голки.

• 2) Якщо кількість лікарського засобу в шприці відповідає призначеній дозі, не потрібно коригувати дозу. Можна виконати ін'єкцію.
• 3) Якщо доза залежить від маси тіла, може бути потрібно коригувати дозу в шприці згідно з призначеною дозою. У цьому випадку необхідно позбутися надлишку лікарського засобу, тримаючи шприц вниз (щоб зберегти повітряні бульбашки в шприці) і видалити надлишок лікарського засобу в контейнер.
• 4) На кінці голки може з'явитися крапля. У цьому випадку необхідно видалити краплю перед ін'єкцією, постукавши по шприцу голкою вниз. Можна виконати ін'єкцію.

Ін'єкція

• 1) Шприц потрібно тримати в руці, якою пацієнт пише (як олівець). Другою рукою потрібно легенько схопити вказівним пальцем і великим пальцем очищену шкіру живота, утворивши складку шкіри між пальцями. Необхідно упевнитися, що складка шкіри буде утримуватися під час виконання ін'єкції.
• 2) Шприц потрібно тримати голкою вниз (вертикально під кутом 90°). Все тіло голки потрібно ввести в складку шкіри.

• 3) Натиснути великим пальцем на поршень. Це призведе до введення лікарського засобу в жирову тканину живота. Необхідно ввести всю кількість лікарського засобу з шприца.

Після виконання ін'єкції

• 1) Щоб уникнути синяків, не слід терти місце ін'єкції після її виконання.
• 2) Використаний шприц потрібно викинути в контейнер для гострих предметів. Закрити кришку контейнеру і зберігати його в місці, недоступному для дітей. Якщо контейнер повний, необхідно викинути його згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта.

Усі не використані лікарські засоби або відходи потрібно викинути згідно з місцевими правилами.
У разі відчуття, що доза надто сильна (наприклад, виникло несподіване кровотеча) або надто слабка (наприклад, доза, ймовірно, не діє), необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Інструкція для ампуло-шприців із системою захисту

Підготовка місця ін'єкції

• 1) Вибрати місце ін'єкції в правій або лівій частині живота. Місце ін'єкції повинно бути не менше 5 см від пупка в бік.
• Не вводити в місці, розташованому ближче 5 см від пупка, а також біля існуючих шрамів або синяків.
• Необхідно змінювати місця ін'єкції між лівою і правою частиною живота в залежності від місця попередньої ін'єкції.

Вибір дози

• 1) Обережно зняти ковпачок з голки шприца. Ковпачок слід викинути.
• Не слід натискати поршень до виконання ін'єкції для видалення повітряних бульбашок. Це може призвести до зменшення введеної дози.
• Після зняття ковпачка не слід чіпати голку нічого. Це забезпечить чистоту (стерильність) голки.

Ін'єкція

• 1) Шприц потрібно тримати в руці, якою пацієнт пише (як олівець). Другою рукою потрібно легенько схопити вказівним пальцем і великим пальцем очищену шкіру живота, утворивши складку шкіри між пальцями. Необхідно упевнитися, що складка шкіри буде утримуватися під час виконання ін'єкції.
• 2) Шприц потрібно тримати голкою вниз (вертикально під кутом 90°). Все тіло голки потрібно ввести в складку шкіри.

• 3) Натиснути великим пальцем на поршень. Це призведе до введення лікарського засобу в жирову тканину живота. Необхідно ввести всю кількість лікарського засобу з шприца.
• 4) Вийняти голку з місця ін'єкції, витягуючи її на прямую, продовжуючи тримати пальці на поршні. Необхідно тримати голку подалі від себе і інших. Система захисту активується шляхом сильного натискання на поршень. Захисний кожух автоматично закриває голку і чутно «клік», який підтверджує активацію захисного кожуху. Тепер можна звільнити складку шкіри.

необхідно викинути його згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта.
Усі не використані лікарські засоби або відходи потрібно викинути згідно з місцевими правилами.
У разі відчуття, що доза надто сильна (наприклад, виникло несподіване кровотеча) або надто слабка (наприклад, доза, ймовірно, не діє), необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Зміна антикоагулянтної терапії

• Зміна лікарського засобу Лосміна на лікарські засоби, які розріджують кров, звані антагоністамивітаміну К (наприклад, варфарином)Лікар призначить пацієнтові аналіз крові для визначення співвідношення INR та на основі цього проінформує пацієнта, коли потрібно припинити приймати лікарський засіб Лосміна.
• Зміна лікарських засобів, які розріджують кров, званих антагоністами вітаміну К (наприклад, варфарином), на лікарський засіб ЛосмінаНеобхідно припинити приймати лікарський засіб, який містить антагоніст вітаміну К. Лікар призначить пацієнтові аналіз крові для визначення співвідношення INR та на основі цього проінформує пацієнта, коли потрібно почати приймати лікарський засіб Лосміна.
• Зміна лікарського засобу Лосміна на прямий пероральний антикоагулянтНеобхідно припинити приймати лікарський засіб Лосміна. Потім потрібно почати приймати прямий пероральний антикоагулянт 0-2 години до запланованого часу виконання наступної ін'єкції; а потім потрібно продовжити приймати лікарський засіб звичайним чином.
• Зміна прямого перорального антикоагулянта на лікарський засіб ЛосмінаНеобхідно припинити приймати прямий пероральний антикоагулянт. Лікування лікарським засобом Лосміна можна почати лише після закінчення 12 годин після прийому останньої дози прямого перорального антикоагулянта.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Лосміна

Якщо пацієнт вважає, що застосував занадто велику або занадто малу дозу лікарського засобу Лосміна, необхідно негайно повідомити про це лікаря, медсестру або фармацевта, навіть якщо немає ознак якихось проблем. У разі випадкового введення або прийому лікарського засобу Лосміна дитиною необхідно негайно звернутися до лікарні.

Пропуск застосування лікарського засобу Лосміна

У разі пропуску дози лікарського засобу необхідно прийняти її якомога швидше. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози. Ведення щоденника допомагає забезпечити, що не пропущена жодна доза лікарського засобу.

Прекращення застосування лікарського засобу Лосміна

У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього лікарського засобу, необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
Важливо продовжувати виконання ін'єкцій лікарського засобу Лосміна до тих пір, поки лікар не порекомендуватиме припинити їх. У разі припинення лікування може утворитися тромб крові, який може бути дуже небезпечним.

4. Можливі побічні дії

Як і будь-який лікарський засіб, цей лікарський засіб може спричинити побічні дії, хоча вони не виникнуть у кожного. Подібно до інших подібних лікарських засобів (які застосовуються для зменшення згортання крові), лікарський засіб Лосміна може спричинити кровотечу, яка потенційно може становити загрозу для життя. У деяких випадках кровотеча може не бути одразу видно.
У разі виникнення будь-якої кровотечі, яка не припиняється самостійно, а також у разі появи ознак надмірної кровотечі (сильна слабкість, втома, блідість, головокружіння, головний біль або незрозумілі поти), необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Лікар може вирішити про проведення пацієнтові більш ретельного спостереження або про зміну лікарського засобу.
У разі появи будь-якого з нижче перелічених симптомів необхідно припинити застосування еноксапарину і негайно звернутися за медичною допомогою:

• Будь-які симптоми важкої алергічної реакції (такі як труднощі з диханням, набряк губ, рота, горла або очей).
• Червона, лускова, поширена висипка з товстими ділянками під шкірою і пухирями, якій супроводжується гарячкою. Симптоми з'являються зазвичай на початку лікування (гостра універсальна осутка кросткова).

Необхідно негайно звернутися до лікаря:

• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які ознаки блокування судини крові тромбом, такі як:
• спазматичний біль, червоність, підвищена температура або набряк в одній з нижніх кінцівок - це симптоми глибокої венозної тромбози
• задихання, біль у грудній клітці, втрату свідомості або відкашлювання кров'ю - це симптоми легеневої емболії
• Якщо у пацієнта виникне болюча висипка або темно-червоні плями під шкірою, які не проходять після натискання. Лікар може призначити аналіз крові для визначення кількості тромбоцитів.

Перелік можливих побічних дій:

Дуже часто (можуть стосуватися більше 1 з 10 пацієнтів)

• Кровотеча.
• Повышення активності ферментів печінки.

Часто (можуть стосуватися до 1 з 10 пацієнтів)

• Більша, ніж зазвичай, схильність до утворення синяків. Це може бути спричинено зниженням кількості тромбоцитів.
• Рожеві плями на шкірі. Ці зміни більш імовірні в місцях ін'єкції лікарського засобу Лосміна.
• Висипка на шкірі (кропивниця).
• Свербіжна, червона шкіра.
• Синяк або біль в місці ін'єкції.
• Зниження кількості червоних кров'яних клітин.
• Повышення кількості тромбоцитів.
• Головний біль.

Не дуже часто (можуть стосуватися до 1 з 100 пацієнтів)

• Раптовий сильний головний біль. Це може бути ознакою кровотечі в мозок.
• Чувство тендerness і набряку в шлунку. Це може бути ознакою кровотечі в шлунку.
• Більші, червоні зміни шкіри неправильної форми, з пухирями або без них.
• Підразнення шкіри (місцеве подразнення).
• Пацієнт може помітити жовтіння шкіри або очей, а також темніше забарвлення сечі. Це може вказувати на захворювання печінки.

Рідко (можуть стосуватися до 1 з 1000 пацієнтів)

• Важка алергічна реакція. Симптоми такої реакції можуть включати: висип, труднощі з ковтанням або диханням, набряк губ, обличчя, горла або язика.
• Повышення рівня калію в крові. Це більш імовірно у осіб з захворюваннями нирок або цукровим діабетом. Лікар може перевірити це за допомогою аналізу крові.
• Повышення кількості еозинофілів в крові. Лікар може перевірити це за допомогою аналізу крові.
• Випадання волосся.
• Остеопороз (стан, при якому кістки стають більш схильними до переломів) після тривалого застосування лікарського засобу.
• Оніміння, поколювання і слабкість м'язів (особливо в нижній частині тіла) після виконання лумбальної пункції або епідуральної анестезії.
• Втрата контролю над сечовим міхуром або кишківником (стан, при якому пацієнт не може контролювати, коли йому потрібно відвідати туалет).
• Затвердіння або шишка в місці ін'єкції.

Звітність про побічні дії

Якщо виникнуть будь-які побічні дії, включаючи всі побічні дії, не перелічені в цьому вкладенні, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні дії можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: адреса: вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03022, телефон: +38 (044) 279-16-16, факс: +38 (044) 279-16-17 , електронна пошта: [email protected], веб-сайт: https://mozu.gov.ua
Побічні дії також можна повідомляти поділові організації.
Звітність про побічні дії допоможе зібрати більше інформації про безпеку застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати лікарський засіб Лосміна

Зберігати при температурі нижче 25°C. Не заморожувати.
Ампуло-шприци лікарського засобу Лосміна є одноразовими контейнерами – не використані залишки лікарського засобу потрібно викинути.
Лікарський засіб потрібно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Не слід застосовувати лікарський засіб, якщо ампуло-шприц пошкоджений або якщо лікарський засіб не є прозорим.
Лікарських засобів не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як викинути лікарські засоби, які більше не потрібні. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить лікарський засіб Лосміна

• Активною речовиною лікарського засобу є еноксапарин натрій.

Кожна ампуло-шприц містить еноксапарин натрій у кількості, еквівалентній 2000 МО активності анті-Ха (що відповідає 20 мг) у 0,2 мл води для ін'єкцій.
Кожна ампуло-шприц містить еноксапарин натрій у кількості, еквівалентній 4000 МО активності анті-Ха (що відповідає 40 мг) у 0,4 мл води для ін'єкцій.
Кожна ампуло-шприц містить еноксапарин натрій у кількості, еквівалентній 6000 МО активності анті-Ха (що відповідає 60 мг) у 0,6 мл води для ін'єкцій.
Кожна ампуло-шприц містить еноксапарин натрій у кількості, еквівалентній 8000 МО активності анті-Ха (що відповідає 80 мг) у 0,8 мл води для ін'єкцій.
Кожна ампуло-шприц містить еноксапарин натрій у кількості, еквівалентній 10 000 МО активності анті-Ха (що відповідає 100 мг) у 1,0 мл води для ін'єкцій.

• Іншим компонентом є вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Лосміна і що містить упаковка

Лікарський засіб Лосміна є прозорим розчином для ін'єкцій, безбарвним до світло-жовтого, в ампуло-шприці зі скла безбарвного типу I з пробкою з гумовою хлорбутілової, поршнем і голкою в захисному кожусі, з автоматичним захисним пристроєм або без нього. Він поставляється у наступних формах:
Лосміна 2000 МО (20 мг)/0,2 мл розчин для ін'єкцій в ампуло-шприці 0,5 мл без поділки. Упаковка 2, 6, 10, 20 і 50 ампуло-шприців.
Лосміна 4000 МО (40 мг)/0,4 мл розчин для ін'єкцій в ампуло-шприці 0,5 мл без поділки. Упаковка 2, 6, 10, 20, 30 і 50 ампуло-шприців.
Лосміна 6000 МО (60 мг)/0,6 мл розчин для ін'єкцій в ампуло-шприці 1 мл.
Упаковка 2, 6, 10, 12, 20, 24, 30 і 50 ампуло-шприців.
Лосміна 8000 МО (80 мг)/0,8 мл розчин для ін'єкцій в ампуло-шприці 1 мл.
Упаковка 2, 6, 10, 12, 20, 24, 30 і 50 ампуло-шприців.
Лосміна 10 000 МО (100 мг)/1 мл розчин для ін'єкцій в ампуло-шприці 1 мл.
Упаковка 2, 6, 10, 12, 20, 24, 30 і 50 ампуло-шприців.
Не всі розміри упаковок повинні бути введені в обіг.
У деяких розмірах упаковок ампуло-шприци можуть бути поєднані з системою захисту.

Відповідальна організація та виробник

Відповідальна організація:

Laboratorios Farmacéuticos Rovi, S.A.
Julián Camarillo, 35
28037 Мадрид
Іспанія
телефон: (+48) 699 711 147

Виробник:

ROVI Pharma Industrial Services, S.A.
Julián Camarillo, 35
28037 Мадрид
Іспанія

Цей лікарський засіб дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору та у Великій Британії (Північна Ірландія) під наступними назвами:

Австрія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Норвегія, Швеція: Еноксапарин Бекат
Бельгія, Франція, Люксембург, Нідерланди: Еноксапарин Бекат
Іспанія, Португалія, Італія: Еноксапарин Рові
Греція: Еноксапарин Рові
Словенія: Еноксапарин Рові
Болгарія, Чехія, Естонія, Хорватія, Угорщина, Латвія, Польща, Румунія, Словаччина: Лосміна
Ірландія, Велика Британія (Північна Ірландія): Арові

Дата останньої актуалізації вкладення: 01/2023

Інші джерела інформації

Детальна інформація про цей лікарський засіб доступна на сайті Міністерства охорони здоров'я України: http://www.moz.gov.ua
або на сайті Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками: https://www.dslpz.gov.ua/