Пласмалите

1. Що таке препарат Плазмаліт і для чого він використовується

Фармакотерапевтична група: електроліти; код АТС: B05BB01
Плазмаліт є водним розчином наступних речовин:

• хлорид натрію;
• хлорид калію;
• шестиводний хлорид магнію;
• триводний оцтат натрію;
• глюконат натрію.

Натрій, калій, магній, хлор, оцтат і глюконат є хімічними речовинами, що присутні в крові.
Розчин для інфузії Плазмаліт застосовується:

• для поповнення рідини, наприклад:
• при опіках;
• при травмі голови;
• при переломах;
• при інфекції;
• при подразненні очеревини (стані запалення в області живота);
• як джерело рідини під час хірургічної операції;
• при лікуванні шоку, викликаного втратою крові, та в інших станах, що вимагають швидкого поповнення крові та (або) рідини;
• при метаболічній кислотозі (коли кров починає мати надто кислотний реакцію) не загрозливої для життя;
• при лактатній кислотозі (вид кислотози, викликаної нагромадженням молочної кислоти в організмі). Молочна кислота виробляється переважно в м'язах і видаляється печінкою.

Розчин для інфузії Плазмаліт може бути застосований:

• у дорослих пацієнтів, пацієнтів похилого віку, молоді
• у немовлят і малих дітей у віці від 28 днів до 23 місяців, а також у дітей від 2 до 11 років.

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Плазмаліт

НЕ слід застосовувати препарат Плазмаліт, якщо в пацієнта є будь-який з наступних станів

• концентрація калію в крові більша за нормальну (гіперкаліємія);
• неплідність нирок;
• блокада серця (дуже повільне серцебиття);
• розлади, при яких кров стає занадто лужною (метаболічна або дихальна лужна реакція);
• відсутність дефіциту кислоти в виділеній шлунком рідині (гіпохлоргідрія);
• гіперчутливість до активної речовини або будь-якої з інших складових цього препарату, перелічених у пункті 6.

Осторожності та заходи обережності

Перш ніж розпочати застосування Плазмаліту, обговоріть це з лікарем або медсестрою,
якщо в пацієнта є або коли-небудь був будь-який з наступних станів:

• неплідність серця;
• неплідність дихальної системи (хвороба легень);
• неплідність нирок; (у разі вищезазначених станів можуть бути необхідні спеціальні заходи моніторингу)
• високе артеріальне тисняча;
• нагромадження рідини під шкірою, особливо в області гомілок (обвисла обводнення);
• нагромадження рідини в легенях (обвисла легенева водянка);
• високе артеріальне тисняча під час вагітності (стан передеclampsiї або еклампсії);
• альдостеронізм (хвороба, яка викликає підвищення рівня гормону альдостерону);
• будь-які інші стани, пов'язані з затриманням натрію в організмі (коли організм затримує надто велику кількість натрію), такі як лікування стероїдами (див. також пункт «Препарат Плазмаліт та інші лікарські засоби»);
• стан, який може викликати підвищення рівня вазопресину, гормону, який регулює кількість рідини в організмі. Надто високий рівень вазопресину в організмі може бути викликаний, наприклад:
• -раптовою і серйозною хворобою;
• -болем;
• -операцією;
• -інфекцією, опіками або хворобою мозку;
• -хворобами, пов'язаними з серцем, печінкою, нирками або центральною нервовою системою;
• -прийомом деяких лікарських засобів (див. також пункт «Препарат Плазмаліт та інші лікарські засоби»). Це може збільшити ризик низької концентрації натрію в крові та викликати головний біль, нудоту, судоми, сонливість, кому та набухання мозку та смерть. Набухання мозку збільшує ризик смерті та ушкодження мозку. Пацієнти з вищим ризиком виникнення набухання мозку - це:
• -діти
• -жінки (особливо у репродуктивному віці)
• -пацієнти з проблемами з рівнем рідини мозку, наприклад, через запалення мозкових оболон, кровотечу в мозок або ушкодження мозку.
• концентрація хлоридів в крові більша за нормальну (гіперхлоремія);
• концентрація натрію в крові більша за нормальну (гіпернатріємія);
• концентрація кальцію в крові менша за нормальну (гіпокальціємія);
• стани, які збільшують ймовірність виникнення підвищеної концентрації калію в крові (гіперкаліємія), такі як:
• неплідність нирок,
• неплідність надниркових залоз (хвороба надниркових залоз, яка впливає на гормони, відповідальні за контроль рівня хімічних речовин в організмі),
• остра дефіцит рідини (втрата рідини з організму через, наприклад, блювоту або діарею),
• розлегле ушкодження тканин (яке може виникнути при важких опіках), (у таких випадках необхідне детальне моніторинг рівня калію в крові).
• важка міастенія, пов'язана з псевдопаралітичною реакцією,
• період реабілітації після операції.

Під час інфузії лікар візьме проби крові та сечі для дослідження:

• кількості рідини в організмі;
• кількості хімічних речовин, таких як натрій і калій у крові та сечі (електроліти в плазмі та сечі);
• кислотно-лужної рівноваги (кислотність крові та сечі).

Хоча препарат Плазмаліт містить калій, це не достатньо для лікування значних дефіцитів калію (дуже низьких рівнів у плазмі крові).
Препарат Плазмаліт містить речовини, які можуть викликати метаболічну лужну реакцію (кров стає занадто лужною).
Якщо потрібно повторне лікування, лікар призначить додатково інші види розчинів для інфузії, щоб покрити потребу в інших хімічних речовинах та харчових речовинах (харчуванні).
Якщо кров пацієнта досліджується на наявність грибка під назвою аспергіл (Aspergillus),
тест може виявити наявність аспергілу, навіть якщо він не присутній.

Препарат Плазмаліт та інші лікарські засоби

Повідомте лікаря або фармацевта про всі лікарські засоби, які ви зараз приймаєте
або останнім часом приймали, а також про лікарські засоби, які ви плануєте приймати.
Не рекомендуєтьсяприймати наступні лікарські засоби під час прийому препарату Плазмаліт:

• мочогінні лікарські засоби, що зберігають калій (таблетки, такі як амилорид, спіронолактон, триамтерен, канренонат калію);
• інгібітори ферменту, що перетворює ангіотензин (АСЕ) (використовуються для лікування високого артеріального тиснячого);
• лікарські засоби, що блокують рецептор ангіотензину II (використовуються для лікування високого артеріального тиснячого);
• такролімус (використовується для запобігання відторгнення трансплантатів та для лікування деяких захворювань шкіри);
• циклоспорин (використовується для запобігання відторгнення трансплантатів).

Ці лікарські засоби можуть збільшувати рівень калію в крові, що може бути загрозливим для життя.
Збільшення рівня калію в крові більш ймовірне у осіб з неплідністю нирок.
Деякі лікарські засоби можуть впливати на рівень гормону вазопресину. До них належать:

• -антидіабетичні лікарські засоби (хлорпропамід)
• -лікарські засоби для лікування холестерину (клофібрат)
• -деякі протипухлинні лікарські засоби (вінкристин, іфосфамід, циклофосфамід)
• -селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (використовуються для лікування депресії)
• -антипсихотичні лікарські засоби
• -опіоїди, що використовуються для зняття сильного болю
• -лікарські засоби для лікування болю та (або) запалення (відомі також як НПЗЗ)
• -лікарські засоби, що імітують або посилюють дію вазопресину, такі як десмопресин (використовується для лікування підвищеного спраги та кількості виділеної сечі), терліпресин (використовується для лікування кровотечі з стравоходу) та окситоцин (використовується для викликання пологів)
• -протипадрозні лікарські засоби (карбамазепін та окскарбамазепін)
• -діуретики (мочогінні лікарські засоби).

Інші лікарські засоби, які можуть впливати на препарат Плазмаліт або підлягати його впливу:

• кортикостероїди (протизапальні лікарські засоби);
• карбеноксолон (протизапальний лікарський засіб, що використовується для лікування виразок шлунку);
• лікарські засоби, що блокують з'єднання нервово-м'язове (такі як тубокурарин, суksamетоній та векуроній). Це лікарські засоби, що використовуються під час хірургічних операцій під контролем лікаря-анестезіолога.
• ацетилхолін;
• аміноглікозиди (вид антибіотиків);
• ніфедипін (використовується для лікування високого артеріального тиснячого та болю в грудній клітці);
• лікарські засоби з кислотним реакцією, такі як:
• саліцилати, що використовуються для лікування запальних станів (аспірин),
• сонні лікарські засоби (барбітурати),
• літ (використовується для лікування психічних захворювань).
• лікарські засоби з лужним реакцією, до яких належать:
• симпатоміметики (стимулятори, такі як ефедрин та псевдоефедрин, які входять до складу препаратів проти кашлю та простуди),
• інші стимулятори (наприклад, дексаметфетамін, фенфлурамін).

Застосування препарату Плазмаліт з їжею та питтям

Повинні запитати лікаря, що пацієнт може їсти та пити.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність:

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що вона може бути вагітною або коли планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Препарат Плазмаліт можна застосовувати під час вагітності та годування грудьми. Лікар буде контролювати рівень електролітів у крові та баланс рідини в організмі.
Однак, перед додаванням іншого лікарського засобу до розчину для інфузії, що застосовується під час вагітності або годування грудьми, слід:

• проконсультуватися з лікарем;
• прочитати інструкцію, додану до лікарського засобу, який планується додати.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Повинні проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед керуванням транспортними засобами та обслуговуванням машин.

3. Як застосовувати препарат Плазмаліт

Препарат Плазмаліт вводиться лікарем або медсестрою. Дозу препарату та час його введення визначає лікар. Це залежить від віку пацієнта, його маси тіла, стану та причини лікування. На застосовувану дозу також можуть впливати інші лікарські засоби, які приймаються пацієнтом.

НЕ слід застосовувати препарат Плазмаліт, якщо він містить видимі частинки або якщо упаковка препарату пошкоджена.

Розчин для інфузії Плазмаліт вводиться через пластикову трубку, підключену до голки, введеної в вену. Зазвичай цей розчин вводиться через вену в руці. Лікар може призначити інший метод введення.
Перед і під час інфузії лікар буде контролювати:

• кількість рідини в організмі
• кислотність крові та сечі
• рівень електролітів в організмі (особливо натрію, у пацієнтів з високим рівнем гормону вазопресину або тих, хто приймає інші лікарські засоби, які посилюють дію вазопресину).

Повинні видалити будь-які невикористані залишки розчину. Частково використаних мішків з препаратом НЕ ВИДНО ПОДЛЯГАЮТЬ повторному підключенню.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Плазмаліт:

Внутрішньовенне введення надто великої кількості розчину (передозування) або введення розчину занадто швидко може викликати:

• надмірну кількість рідини та (або) натрію (солі) з нагромадженням рідини в тканинах (обвисла вода), що викликає набухання;
• чувство оніміння в області пальців рук і ніг (парестезія);
• слабкість м'язів;
• неможливість рухатися (параліч);
• нерегулярне серцебиття (аритмія серця);
• блокада серця (дуже повільне серцебиття);
• інфаркт міокарда (серце перестає битися; загрозлива для життя ситуація);
• стан сплутаності;
• зниження рефлексів;
• поверхневе дихання (депресія дихання);
• нудота (нудота);
• вомітування;
• червоність шкіри;
• спрага;
• низький артеріальний тиск (гіпотонія);
• сонливість;
• повільна частота серцебиття (брадикардія);
• кома (втрата свідомості);
• кислотність крові (кислотоз), що викликає втому, сплутаність, летаргію та прискорене дихання;
• гіпокаліємію (нижчий за нормальний рівень калію в крові) та метаболічну лужну реакцію (коли кров надто лужна) особливо у пацієнтів з неплідністю нирок;
• зміни настрою;
• втома;
• коротке дихання;
• жорсткість м'язів;
• тремор м'язів;
• спазми м'язів.

Якщо посилилися будь-які з вищезазначених симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря. У такому випадку інфузія буде припинена, а буде застосовано відповідне лікування залежно від симптомів.
Якщо до розчину для інфузії Плазмаліт було додано інший лікарський засіб перед передозуванням, цей додатковий лікарський засіб також може викликати симптоми. Повинні прочитати інструкцію, додану до доданого лікарського засобу, щоб ознайомитися з переліком можливих симптомів.

Припинення застосування препарату Плазмаліт

Рішення про припинення застосування препарату Плазмаліт приймає лікар.
Якщо у вас виникли будь-які подальші сумніви щодо застосування цього препарату, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.
Повинні негайно повідомити лікаря або медсестру, якщо в пацієнта виник будь-який з наступних симптомів. Це можуть бути симптоми дуже серйозної або навіть загрозливої для життя алергічної реакції (гіперчутливості):

• опухання шкіри обличчя, губ та набухання горла,
• труднощі з диханням,
• виразка на шкірі,
• червоність шкіри (еритема). Лікування буде залежати від симптомів.

Інші побічні ефекти:

• реакції, пов'язані з методом введення препарату:
• гіпертермія (гіпертермічна реакція),
• інфекція в місці введення,
• чувство паління,
• місцевий біль або реакція (червоність або набухання) в місці введення,
• подразнення та запалення вени, до якої вводиться розчин (флебіт). Це може викликати червоність, біль або паління та свербіж уздовж вени, до якої вводиться розчин.
• утворення тромбів (тромбоз вени), в місці введення, що викликає біль, набухання або червоність в області тромбу,
• викривлення розчину до простору навколо судини (екстравазація). Це може пошкодити тканини та призвести до утворення рубців.
• збільшення об'єму рідини в організмі (гіперволемія),
• конвульсії,
• кропив'янка,
• серйозні алергічні реакції, що викликають труднощі з диханням або головокружіння (анafilактичні реакції),
• швидке серцебиття (тахікардія),
• серцебиття,
• біль у грудній клітці,
• чувство дискомфорту в грудній клітці,
• поверхневе дихання (дусність),
• збільшення частоти дихання,
• червоність,
• гіперемія,
• чувство відсутності сили (астенія),
• поганий загальний стан,
• поколювання волосся,
• обвисла вода в ногах,
• гіпертермія,
• низький рівень натрію в крові, який може бути пов'язаний з лікарняним лікуванням (гіпонатріємія) та пов'язаними з цим неврологічними розладами (остра гіпонатріємічна енцефалопатія). Гіпонатріємія може призвести до незворотного ушкодження мозку та смерті внаслідок набухання/водянки мозку (див. також пункт 2 «Осторожності та заходи обережності»).

Якщо до внутрішньовенного розчину для інфузії було додано інший лікарський засіб, він також може викликати побічні ефекти. Вони будуть залежати від лікарського засобу, який було додано.
Повинні прочитати інструкцію, додану до доданого лікарського засобу, щоб ознайомитися з можливими побічними ефектами.
Інші побічні ефекти, що виникають після застосування подібних лікарських засобів:

• інші симптоми гіперчутливості/реакції на введення: низький артеріальний тиск (гіпотонія), свистячий дихання, холодний пот, дрижання;
• гіперкаліємія.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03022, м. Київ
тел.: +38 (044) 279-64-52
факс: +38 (044) 279-64-52
Електронна пошта: [[email protected]](mailto:[email protected])
Веб-сайт: https://moz.gov.ua
Побічні ефекти також можна повідомляти подовіжу організації.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати препарат Плазмаліт

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Відсутні спеціальні рекомендації щодо температури зберігання препарату.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на мішкові. Термін придатності позначає останній день місяця.
Не застосовувати цей препарат, якщо він містить видимі частинки або якщо упаковка препарату пошкоджена.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить препарат Плазмаліт

Активні речовини:

• хлорид натрію: 5,26 г на літр
• хлорид калію: 0,37 г на літр
• шестиводний хлорид магнію: 0,30 г на літр
• триводний оцтат натрію: 3,68 г на літр
• глюконат натрію: 5,02 г на літр

Інші складові:

• вода для ін'єкцій
• гідроксид натрію

Як виглядає препарат Плазмаліт і що містить упаковка

Плазмаліт є прозорим розчином, вільним від видимих частинок. Доступний у пластикових
мішках
поліолефін-поліамідних
(Viaflo).
Кожен
мішок
уміщений у закритому, захисному, пластиковому зовнішньому упаковці.
Розміри мішків:

• -500 мл
• -1000 мл

Мішки поставляються в картонних коробках. Картонна коробка може містити:

• 1 Мішок 500 мл
• 20 мішків по 500 мл
• 1 мішок 1000 мл
• 10 мішків по 1000 мл
• 12 мішків по 1000 мл

Не всі типи упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальна організація та виробник

Відповідальна організація:
Baxter Polska Sp. z o.o.
вул. Круцьковського, 8
00-380 Варшава
Виробники:
Baxter SA
Бульвар Рене Бранквар, 80
7860 Лессін
Бельгія
Bieffe Medital S.A.
Шосе Біскас, Сенегюе
22666 Сабіньяніго (Уеска)
Іспанія
Цей лікарський засіб дозволений до обігу в країнах-членах Європейського
Економічного простору та у Великій Британії (Північній Ірландії) під наступними
назвами:
Австрія
Плазмаліт - Інфузійний розчин
Бельгія, Люксембург
Плазмаліт А Viaflo, розчин для перфузії
Хорватія
Плазма-Літ 148 (рН 7,4) Viaflo, розчин для інфузії
Чехія
Плазмаліт розчин
Кіпр
Плазма-Літ 148 (рН 7,4) розчин для інфузії
Іспанія
Viaflo Плазмаліт 148 (рН 7,4), розчин для перфузії
Данія
Плазмаліт, інфузійний розчин, розчин

Дата останньої актуалізації інструкції: грудень 2023

Baxter і Viaflo є торговими марками Baxter International Inc.
<--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу:

Спосіб дій та підготовка

Перед введенням необхідно візуально оцінити, чи не містить розчин видимих частинок та не є забарвленим. Застосовувати лише у тому випадку, якщо розчин прозорий та контейнер не пошкоджений. Не виймати мішок з захисної упаковки до моменту використання.
Внутрішній мішок забезпечує стерильність продукту.
Ввести негайно після підключення набору для інфузії.
Пластикові контейнери не слід підключати послідовно. Таке застосування могло б викликати повітряну блокаду, викликану залишковим повітрям, втягнутим з першого контейнера до завершення введення рідини з другого контейнера.
Застосування наборів для внутрішньовенного введення з повітряним клапаном, з відкритим клапаном повітряного вентилятора, може викликати повітряну блокаду. Набори для внутрішньовенного введення з повітряним клапаном, з відкритим клапаном повітряного вентилятора, не слід застосовувати з гнучкими контейнерами з пластмаси.
Розчин для внутрішньовенного введення слід вводити за допомогою стерильного обладнання з дотриманням принципів асептики. Обладнання для інфузії слід попередньо наповнити розчином, щоб запобігти потраплянню повітря в систему.
Додаткові лікарські засоби можна вводити в розчин перед інфузією або під час інфузії через самозатульговувальний порт для додавання лікарських засобів.
Додавання інших лікарських засобів або неправильна техніка введення можуть викликати реакції, пов'язані з введенням.
Відразу видалити після одноразового використання.
Відразу видалити невикористані залишки розчину.
Не підключати повторно частково використані мішки.

1. Відкриття

• а. Вийняти мішок Viaflo з захисної упаковки безпосередньо перед використанням.
• б. Стиснувши міцно внутрішній мішок, перевірити, чи не протікає. Якщо виявлено протікання, мішок слід видалити, оскільки його вміст може бути нестерильним.
• в. Перевірити, чи є розчин прозорим та не містить нерозчинних частинок. Якщо розчин не є прозорим та містить нерозчинні частинки, його слід видалити.

2. Підготовка до введення

Під час підготовки та введення слід використовувати стерильні матеріали.

• а. Підвісити мішок на стійку.
• б. Видалити пластикову кришку з порту для переливання, розташованого на дні мішка:
• взяти меншу кришку на шиї порту однією рукою,
• взяти більшу кришку на затичці другою рукою та повернути,
• затичка відскочить.
• в. Під час підключення вливу слід дотримуватися принципів асептики.
• г. Підключити набір для переливання, дотримуючись інструкцій, наданих з набором, щодо підключення, наповнення набору та введення розчину.

3. Сposіб додавання додаткових лікарських засобів

Увага: Додані лікарські засоби можуть виявляти неузгодженість.Перед введенням необхідно перевірити узгодженість додаткових лікарських засобів з розчином та упаковкою. Коли застосовується інший лікарський засіб, необхідно підтвердити ізотонічність перед парентеральним введенням. Необхідне точне та обережне перемішування у стерильних умовах з кожним додатковим лікарським засобом. Розчини, що містять додаткові лікарські засоби, слід застосувати негайно, без зберігання.
(див. нижче пункт 5 «Неузгодженість додаваних лікарських засобів»).
Додавання лікарських засобів перед введенням

• а. Дезінфікувати порт для додавання лікарських засобів.
• б. Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), ввести голку в самозатульговувальний порт для додавання лікарських засобів та вввести лікарський засіб.
• в. Перемішати докладно розчин з доданим лікарським засобом. У разі препаратів з високою густиною, таких як хлорид калію, ніжно постукати порти у положенні мішка портами вгору та перемішати. Увага: Не зберігати мішки, що містять додані лікарські засоби.

Додавання лікарських засобів під час введення

• а. Закрити зажим набору для переливання.

• б. Дезінфікувати порт для додавання лікарських засобів.
• в. Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), ввести голку в самозатульговувальний порт для додавання лікарських засобів та вввести лікарський засіб.
• г. Зняти мішок зі стійки та (або) повернути його портами вгору.
• д. Очистити обидва порти, ніжно постукавши, тримаючи мішок портами вгору.
• е. Перемішати докладно розчин з лікарським засобом.
• ж. Повісити мішок у попередньому положенні, знову відкрити зажим та продовжити введення.
• 4. Термін зберігання після першого відкриття: продукт слід застосувати негайно після відкриття.

Термін зберігання під час використання, після реконструкції з додаванням:

Перед застосуванням необхідно встановити хімічну та фізичну стабільність кожного додаваного лікарського засобу у рН, який має Плазмаліт у контейнері Viaflo.
З мікробіологічної точки зору розбавлений лікарський засіб слід застосувати негайно. Якщо розчин не був застосований негайно, термін та умови зберігання залежать від користувача, а зберігання не повинно тривати довше ніж 24 години при температурі від 2 до 8°C, якщо тільки реконструкція лікарського засобу не відбулася в контрольованих та валідованих асептичних умовах.

5. Неузгодженість додаваних лікарських засобів

Під час додавання додаткових лікарських засобів до розчину Плазмаліт слід застосовувати техніку асептики. Необхідно докладно перемішати з кожним додатковим лікарським засобом. Не зберігати розчини, що містять додаткові лікарські засоби.
Перед додаванням лікарського засобу до розчину в контейнері Viaflo необхідно оцінити можливість неузгодженості.
Необхідно ознайомитися з інструкцією лікарського засобу, який планується додати до розчину.
Перед додаванням речовини або лікарського засобу необхідно перевірити, чи є він розчинним та (або) стабільним у воді, та чи є діапазон рН розчину Плазмаліт відповідним (рН 6,5 – 8,0). Після додавання перевірити можливу зміну кольору та (або) виникнення осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.
Не слід застосовувати додавання, про які відомо, що вони неузгоджені.
Baxter і Viaflo є торговими марками Baxter International Inc.