Цлатексо

2. ЯКІСНА І КІЛЬКІСНА СКЛАД

Кожна таблетка містить 20 мг біластину (Біластинум).
Повний перелік допоміжних речовин див. пункт 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Таблетка
Круглі, білі або майже білі обидві сторони опуклі таблетки діаметром близько 7 мм.

4. ДЕТАЛЬНІ КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1 Показання до застосування

Симптоматичне лікування алергічного риніту та кон'юнктивіту (сезонного та цілорічного)
та кропив'янки.
Clatexo показаний для застосування у дорослих та підлітків (у віці 12 років і старше).

4.2 Дозування і спосіб застосування

Дозування

Дорослі та підлітки (у віці 12 років і старше)
20 мг біластини (1 таблетка) один раз на добу для полегшення симптомів алергічного риніту та кон'юнктивіту (сезонного та цілорічного) та кропив'янки.
Таблетку слід приймати за годину до або через дві години після прийому їжі чи вживання фруктового соку
(див. пункт 4.5).
Тривалість лікування
У разі алергічного риніту та кон'юнктивіту тривалість лікування повинна бути обмежена періодом експозиції до алергенів. У разі сезонного алергічного риніту лікування можна припинити після зникнення симптомів і відновити після їх повторного виникнення.
У цілорічному алергічному риніті безперервне лікування можна пропонувати пацієнтам під час періодів експозиції до алергенів. Тривалість лікування кропив'янки залежить від типу, тривалості та перебігу захворювання.
Спецальні групи
Пацієнти похилого віку
Не існує потреби у корекції дозування у пацієнтів похилого віку (див. пункти 5.1 і 5.2).
Порушення функції нирок
Дослідження, проведені у дорослих, у групах особливого ризику (пацієнти з порушеннями функції нирок) свідчать про те, що не існує потреби у корекції дозування препарату Clatexo у дорослих пацієнтів з порушеннями функції нирок (див. пункт 5.2).
Порушення функції печінки
Відсутні клінічні дослідження у пацієнтів з порушеннями функції печінки. Тим не менш, оскільки біластин не метаболізується і виділяється в незміненому вигляді з сечею та калом, не вважається, що порушення функції печінки мають вплив на збільшення загального системного впливу понад межу безпеки у дорослих пацієнтів. Тому не існує потреби у корекції дозування у пацієнтів з порушеннями функції печінки (див. пункт 5.2).
Діти та підлітки

• Діти у віці від 6 до 11 років із масою тіла не менше 20 кг У цій популяції прийнятними до застосування є: біластин у вигляді таблеток 10 мг, що піддаються розпаду в порожнині рота, і біластин у вигляді розворювального розчину 2,5 мг/мл.
• Діти у віці молодше 6 років та з масою тіла менше 20 кг Поточні дані представлені в пунктах 4.4, 4.8, 5.1 і 5.2, але відсутні рекомендації щодо дозування. У зв'язку з цим біластин не повинен застосовуватися в цій віковій групі.

Не встановлено безпечності застосування чи ефективності біластину у дітей з порушеннями функції нирок і з порушеннями функції печінки.

Спосіб застосування

Перорально.
Таблетку слід проковтнути, запивши водою.

4.3 Протипоказання

Гіперчутливість до активної речовини або до якої-небудь допоміжної речовини, переліченої в пункті

• 6.1.

4.4 Спеціальні попередження та заходи обережності під час застосування

Зафіксовані випадки подовження інтервалу QT на електрокардіограмі у пацієнтів, які приймають біластин (див. пункти 4.8, 4.9 і 5.1). Підозрюється, що препарати, які викликають подовження інтервалу QT/QTc, збільшують ризик виникнення коморної тахікардії типу Torsade de pointes.
Отже, слід бути обережним при призначенні біластину пацієнтам, у яких ризик подовження інтервалу QT/QTc є збільшеним. Це стосується пацієнтів з порушеннями ритму серця в анамнезі, пацієнтів з гіпокаліємією, гіпомагніємією, гіпокальціємією, пацієнтів зі встановленим подовженням інтервалу QT або значною брадикардією, пацієнтів, які приймають одночасно інші лікарські засоби, які викликають подовження інтервалу QT/QTc.
Діти та підлітки
Не встановлено ефективності та безпечності застосування біластину у дітей молодше 2 років, а у дітей у віці від 2 до 5 років клінічні дані обмежені, тому не слід застосовувати біластин у цих вікових групах.
У пацієнтів з помірними або тяжкими порушеннями функції нирок застосування біластину одночасно з інгібіторами глікопротеїну P (P-gp), такими як кетоконазол, еритроміцин, циклоспорин, ритонавір або ділтіазем, може збільшувати концентрацію біластину в плазмі, а тим самим збільшувати ризик виникнення побічних ефектів біластину. Тому у пацієнтів з помірними або тяжкими порушеннями функції нирок слід уникати застосування біластину одночасно з інгібіторами глікопротеїну P.
Clatexo містить натрій
Продукт містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто продукт вважається «вільним від натрію».

4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Дослідження взаємодії проводилися лише у осіб дорослого віку, а їх результати представлені нижче.
Взаємодія з їжею: їжа значно знижує біодоступність біластину після перорального застосування на 30%.
Взаємодія з грейпфрутовим соком: одночасне прийняття 20 мг біластину і грейпфрутового соку знижує біодоступність біластину на 30%. Цей ефект може стосуватися інших фруктових соків.
Ступінь зниження біодоступності може відрізнятися залежно від виробника і фруктів.
Механізмом цієї взаємодії є інгібування поліпептиду OATP1A2, транспорту, для якого субстратом є біластин (див. пункт 5.2). Лікарські засоби, які є субстратами або інгібіторами OATP1A2, такими як ритонавір і рифампіцин, можуть подібним чином знижувати концентрацію біластину в плазмі.
Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином: одночасне прийняття 20 мг біластину один раз на добу і 400 мг кетоконазолу один раз на добу або 500 мг еритроміцину тричі на добу збільшує вдвічі загальну системну експозицію (AUC), а також вдвічі-трійчі максимальну концентрацію біластину в крові (C ).
Ці зміни можна пояснити взаємодією з кишковим виведенням транспорту, оскільки біластин є субстратом для глікопротеїну P і не метаболізується (див. пункт 5.2). Ці зміни не здаються такими, що впливають на профіль безпеки біластину і кетоконазолу або еритроміцину. Інші лікарські засоби, які є субстратами або інгібіторами глікопротеїну P, такі як циклоспорин, можуть збільшувати концентрацію біластину в плазмі.
Взаємодія з ділтіаземом: одночасне прийняття 20 мг біластину один раз на добу і 60 мг ділтіазему один раз на добу збільшує максимальну концентрацію біластину в крові (C ) на 50%. Цей ефект можна пояснити взаємодією з кишковим виведенням транспорту (див. пункт 5.2) і не здається таким, що впливає на профіль безпеки біластину.
Взаємодія з алкоголем: психомоторна функція після одночасного вживання алкоголю і 20 мг біластину один раз на добу була подібна до спостережуваної після прийому алкоголю і плацебо.
Взаємодія з лоразепамом: одночасне прийняття 20 мг біластину один раз на добу і 3 мг лоразепаму один раз на добу протягом 8 днів не посилило депресивний вплив лоразепаму на центральну нервову систему.
Діти та підлітки
Дослідження взаємодії проводилися лише у осіб дорослого віку. Оскільки відсутнє клінічне досвід взаємодії біластину з іншими лікарськими засобами, їжею та фруктовими соками, при призначенні біластину дітям слід враховувати результати досліджень взаємодії у дорослих. Відсутні клінічні дані у дітей, щоб стверджувати, чи зміни AUC або C через взаємодію впливають на профіль безпеки біластину.

4.6 Вплив на фертильність, вагітність і лактацію

Вагітність
Відсутні дані або існують обмежені дані щодо застосування біластину у жінок під час вагітності.
Дослідження, проведені на тваринах, не показали безпосереднього чи опосередкованого шкідливого впливу щодо токсичного впливу на репродукцію, перебіг пологів або розвиток новонародженого (див. пункт 5.3). Для забезпечення заходів обережності рекомендується уникати застосування біластину під час вагітності.
Грудне вигодовування
Не досліджувалося проникнення біластину в грудне молоко у людей. На підставі доступних фармакокінетичних даних щодо тварин встановлено проникнення біластину в грудне молоко (див. пункт 5.3).
Рішення про те, чи продовжувати або припинити грудне вигодовування, чи припинити лікування біластином, слід приймати, враховуючи користь від грудного вигодовування для дитини та користь для матері від лікування біластином.
Фертильність
Відсутні клінічні дані або їх кількість обмежена. Дослідження на щурах не показало жодного негативного впливу на фертильність (див. пункт 5.3).

4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми

Дослідження, проведене на осіб дорослого віку, з метою оцінки впливу біластину на здатність керувати транспортними засобами, показало, що прийняття біластину в дозі 20 мг не вплинуло на здатність керувати транспортними засобами. Тим не менш, індивідуальна реакція на лікування може бути різною, тому слід радити пацієнтам не керувати транспортними засобами чи не обслуговувати механізми до моменту перевірки їхньої реакції на біластин.

4.8 Побічні ефекти

Підсумок профілю безпеки у пацієнтів дорослого віку та підлітків
Частота появи побічних ефектів у дорослих та підлітків з алергічним ринітом та кон'юнктивітом (сезонним і цілорічним) чи хронічною кропив'янкою idiопатичною, які приймали 20 мг біластину в клінічних дослідженнях, була порівнянна з частотою у пацієнтів, які приймали плацебо (12,7% у порівнянні з 12,8%).
Клінічні дослідження II та III фази, проведені під час клінічного розвитку, включали 2525 пацієнтів дорослого віку та підлітків, які приймали біластин у різних дозах, з яких 1697 прийняли біластин у дозі 20 мг. У цих дослідженнях 1362 пацієнти прийняли плацебо. До найчастіше повідомлених побічних ефектів пацієнтами, які приймали 20 мг біластину у показанні алергічного риніту та кон'юнктивіту, а також хронічної idiопатичної кропив'янки, належали: головний біль, сонливість, головокружіння та втома. Ці самі побічні ефекти мали порівнянну частоту у пацієнтів, які приймали плацебо.
Табличне підсумування побічних ефектів у пацієнтів дорослого віку та підлітків
Побічні ефекти, які мали щонайменше ймовірний зв'язок з біластином і були повідомлені у понад 0,1% пацієнтів, які приймали 20 мг біластину під час клінічного розвитку (N=1697), представлені нижче.
Частота появи побічних ефектів класифікована наступним чином:
дуже часто (≥1/10)
часто (≥1/100 до <1>не дуже часто (≥1/1000 до <1>рідко (≥1/10000 до <1>дуже рідко (<1>невідома (частота не може бути встановлена на підставі доступних даних)
У таблиці не представлені реакції рідкі, дуже рідкі та невідомої частоти появи.

Біластин незалежно від

Класифікація систем і органів

Біластин 20 мг Місцебо

N=1362

Частота

Побічний ефект

Інфекції та інвазії

Не дуже часто
Герпес губ
2 (0,12%)
2 (0,08%)
0 (0,0%)

Порушення метаболізму та харчування

Не дуже часто
Збільшення
апетиту
10 (0,59%)
11 (0,44%)
7 (0,51%)

Психічні порушення

Не дуже часто
Тревога
6 (0,35%)
8 (0,32%)
0 (0,0%)
Безсоння
2 (0,12%)
4 (0,16%)
0 (0,0%)

Порушення нервової системи

Часто
Сонливість
52 (3,06%)
82 (3,25%)
39 (2,86%)
Головний біль
68 (4,01%)
90 (3,56%)
46 (3,38%)
Не дуже часто
Головокружіння
центрального
походу
14 (0,83%)
23 (0,91%)
8 (0,59%)

Порушення вуха та лабіринту

Не дуже часто
Шум у вухах
2 (0,12%)
2 (0,08%)
0 (0,0%)
Головокружіння
периферійного
походу
3 (0,18%)
3 (0,12%)
0 (0,0%)

Порушення серцево-судинної системи

Не дуже часто
Блокада правої гілки
пучка Гіса
4 (0,24%)
5 (0,20%)
3 (0,22%)
Аритмія синусова
5 (0,30%)
5 (0,20%)
1 (0,07%)
Подовження інтервалу
QT на
електрокардіограмі*
9 (0,53%)
10 (0,40%)
5 (0,37%)

*Випадки подовження інтервалу QT на електрокардіограмі повідомлялися також після реєстрації препарату.
Частота невідома (не може бути встановлена на підставі доступних даних):
тахікардія, аритмія, реакції гіперчутливості (наприклад, анафілактична реакція, ангіоневротичний набряк, задишка, висип, місцевий набряк і червоність) та блювота спостерігалися під час спостереження після реєстрації.
Опис окремих побічних ефектів у пацієнтів дорослого віку та підлітків
У пацієнтів, які приймали біластин у дозі 20 мг або плацебо, повідомлялися: сонливість, головний біль, головокружіння та втома. Частота їх появи для біластину та плацебо становила відповідно 3,06% у порівнянні з 2,86% у випадку сонливості, 4,01% у порівнянні з 3,38% у випадку головного болю, 0,83% у порівнянні з 0,59% у випадку головокружіння та 0,83% у порівнянні з 1,32% у випадку втоми.
Інформація, зібрана під час спостереження після реєстрації, підтвердила профіль безпеки, спостережуваний під час клінічного розвитку.
Підсумок профілю безпеки у дітей та підлітків
Під час клінічного розвитку частота появи, тип та інтенсивність побічних ефектів у підлітків у віці 12-17 років були такими ж, як і у осіб дорослого віку. Інформація, зібрана в цій популяції (підлітки) під час спостереження після реєстрації, підтвердила результати клінічних досліджень.
Відсоток дітей (у віці від 2 до 11 років), які лікувалися з алергічним ринітом та кон'юнктивітом або хронічною кропив'янкою, які повідомляли про побічні ефекти після прийому біластину у дозі 10 мг у 12-тижневому контрольованому клінічному дослідженні, був порівнянним з відсотком пацієнтів у групі, яка приймала плацебо (68,5% у порівнянні з 67,5%).
До найчастіше повідомлених побічних ефектів 291 дитиною (у віці від 2 до 11 років), які приймали біластин (у вигляді таблеток, що піддаються розпаду в порожнині рота), у клінічному дослідженні (#260 дітей, які брали участь у клінічному дослідженні щодо безпеки, 31 дитини, які брали участь у фармакокінетичному дослідженні), належали: головний біль, алергічний кон'юнктивіт, риніт та біль у животі. Ці самі побічні ефекти мали подібну частоту у 249 пацієнтів, які приймали плацебо.
Табличне підсумування побічних ефектів у популяції дітей та підлітків
Побічні ефекти, які мали щонайменше ймовірний зв'язок з біластином і були повідомлені у понад 0,1% дітей (у віці від 2 до 11 років), які приймали біластин під час клінічного розвитку, представлені нижче.
Частота появи побічних ефектів класифікована наступним чином:
дуже часто (≥1/10)
часто (≥1/100 до <1>не дуже часто (≥1/1000 до <1>рідко (≥1/10000 до <1>дуже рідко (<1>невідома (частота не може бути встановлена на підставі доступних даних)
У таблиці не представлені реакції рідкі, дуже рідкі та невідомої частоти появи.

Класифікація систем і органів Біластин 10 мг (n=291)

Плацебо (n=249)

Частота Побічний ефект

Інфекції та інвазії

Часто
Риніт
3 (1,0%)
3 (1,2%)

Порушення нервової системи

Часто
Головний біль
6 (2,1%)
3 (1,2%)
Не дуже часто
Головокружіння центрального походу
1 (0,3%)
0 (0,0%)
Потеря свідомості
1 (0,3%)
0 (0,0%)

Порушення органів чуття

Часто
Алергічний кон'юнктивіт
4 (1,4%)
5 (2,0%)
Не дуже часто
Подразнення ока
1 (0,3%)
0 (0,0%)

Порушення шлунково-кишкового тракту

Часто
Біль у животі, біль у епігастрії
3 (1,0%)
3 (1,2%)
Не дуже часто
Діарея
2 (0,7%)
0 (0,0%)
Нудота
1 (0,3%)
0 (0,0%)
Набряк губ
1 (0,3%)
0 (0,0%)

Порушення шкіри та підшкірної клітки

Не дуже часто
Висип
1 (0,3%)
0 (0,0%)
Кропив'янка
2 (0,7%)
2 (0,8%)

Порушення загального стану та місця введення

Не дуже часто
Втома
2 (0,7%)
0 (0,0%)
260 дітей, які брали участь у клінічному дослідженні щодо безпеки, 31 дитини, які брали участь у фармакокінетичному дослідженні
Опис окремих побічних ефектів у популяції дітей та підлітків
У дітей, які приймали біластин у дозі 10 мг або плацебо, повідомлялися: головний біль, біль у животі, алергічний кон'юнктивіт та риніт. Частота їх появи для біластину та плацебо становила відповідно 2,1% у порівнянні з 1,2% у випадку головного болю, 1,0% у порівнянні з 1,2% у випадку болю у животі, 1,4% у порівнянні з 2,0% у випадку алергічного кон'юнктивіту та 1,0% у порівнянні з 1,2% у випадку риніту.
Повідомлення про підозрювані побічні ефекти
Після реєстрації препарату важливо повідомляти про підозрювані побічні ефекти. Це дозволяє безперервно моніторити співвідношення користі та ризику препарату. Особи, які належать до фахового медичного персоналу, повинні повідомляти про будь-які підозрювані побічні ефекти через Відділ моніторингу небажаних дій лікарських засобів Державної служби України з лікарських засобів
вул. Жилянська, 45
01033, м. Київ
Телефон: +38 (044) 279-64-04
Факс: +38 (044) 279-64-04
Веб-сайт: https://www.dls.gov.ua
Побічні ефекти можна також повідомляти відповідальній особі.

4.9 Передозування

Інформація про гостре передозування біластину походить з досвіду клінічних досліджень, проведених під час розробки та спостереження після реєстрації. У клінічних дослідженнях після прийому біластину у дозах від 10 до 11 разів більших, ніж терапевтична доза (220 мг одноразово або 200 мг на добу протягом 7 днів), 26 дорослим, здоровим добровольцям частота появи побічних ефектів була вдвічі вищою, ніж у випадку плацебо. Найчастіше повідомлювалися такі побічні ефекти, як головокружіння, головний біль та нудота. Не спостерігалося жодних важких побічних ефектів чи значного подовження інтервалу QTc. Інформація, зібрана під час спостереження після реєстрації, узгоджується з повідомленнями клінічних досліджень.
Критичний аналіз впливу багаторазової дози біластину (100 мг х 4 дні) на реполяризацію клітин під час «детального дослідження перехресних інтервалів QT/QTc» з участю 30 здорових дорослих добровольців не показав значного подовження інтервалу QTc.
Відсутні дані щодо передозування у дітей.
У разі передозування рекомендується симптоматичне лікування та підтримуюча терапія.
Не відомо конкретного антидоту для біластину.

5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

5.1 Фармакодинамічні властивості

Група фармакотерапевтичних засобів: лікарські засоби проти гістаміну для загального застосування, інші лікарські засоби проти гістаміну для загального застосування, код ATC R06AX29.
Механізм дії
Біластин не має седативного ефекту. Це довгодіючий антагоніст гістаміну з селективним зв'язуванням з периферійними антагоністами рецептора H , який не має зв'язування з мускариновими рецепторами.
Біластин гальмує гістамін-залежне утворення бульбусів та червоніння шкіри протягом 24 годин після прийому однієї дози.
Клінічна ефективність та безпека
У клінічних дослідженнях, проведених у пацієнтів дорослого віку та підлітків з алергічним ринітом та кон'юнктивітом (сезонним і цілорічним), біластин у дозі 20 мг, прийнятий один раз на добу протягом 14-28 днів, ефективно полегшував симптоми, такі як чхання, виділення з носа, відчуття свербіння в носі, відчуття закладення носа, свербіння кон'юнктиви, сльозотеча та червоніння очей.
Біластин ефективно контролював симптоми протягом 24 годин.
У двох клінічних дослідженнях, проведених у пацієнтів з хронічною кропив'янкою, біластин у дозі 20 мг, прийнятий один раз на добу протягом 28 днів, ефективно полегшував симптоми, такі як інтенсивність свербіння, кількість та розмір бульбусів, а також дискомфорт пацієнта, викликаний кропив'янкою.
У цих пацієнтів спостерігалося поліпшення якості сну та якості життя.
У клінічних дослідженнях біластину не спостерігалося жодного значного подовження інтервалу QTc чи інших впливів на серцево-судинну систему, навіть після прийому у дозі 200 мг на добу (10-кратна терапевтична доза) 9 пацієнтам протягом 7 днів, а також при одночасному прийомі біластину з інгібіторами глікопротеїну P, такими як кетоконазол (24 пацієнти) та еритроміцин (24 пацієнти).
Додатково проведено детальне дослідження інтервалу QT у 30 добровольцях.
У контрольованих клінічних дослідженнях при рекомендованій дозі 20 мг один раз на добу профіль безпеки біластину щодо центральної нервової системи був подібним до плацебо, а частота появи сонливості не відрізнялася статистично від плацебо. Біластин у дозі до 40 мг один раз на добу не впливав на психомоторну функцію у клінічних дослідженнях чи на здатність керувати транспортними засобами під час стандартного іспиту на право керування.
У клінічних дослідженнях II та III фази не спостерігалося різниці у ефективності та безпеці застосування біластину у пацієнтів похилого віку (≥65 років) у порівнянні з молодшими пацієнтами. Дослідження, проведене після реєстрації, у якому взяли участь 146 пацієнтів похилого віку, не показало різниці щодо профілю безпеки у порівнянні з особами дорослого віку.
Діти та підлітки
До клінічних досліджень включено підлітків (у віці від 12 до 17 років). Під час клінічних досліджень 128 підлітків приймали біластин (81 підліток у дослідженні з подвійним сліпим методом у випадку алергічного риніту та кон'юнктивіту), а ще 116 підлітків були випадково розподілені до групи, яка приймала порівняльний препарат або плацебо. Не спостерігалося жодної різниці у ефективності та безпеці застосування між дорослими та підлітками.
У відповідності з керівними принципами, доведену ефективність у осіб дорослого віку та підлітків можна екстраполювати на дітей, якщо буде доведено, що загальна експозиція на біластин у дозі 10 мг у дітей у віці від 6 до 11 років із масою тіла не менше 20 кг є еквівалентною до експозиції на біластин у дозі 20 мг у дорослих (див. пункт 5.2). Екстраполяція даних щодо дорослих та підлітків є прийнятною для цього лікарського засобу, оскільки патофізіологія алергічного риніту та кон'юнктивіту, а також кропив'янки, є такою ж у всіх вікових групах.
У дванадцятитижневому контрольованому клінічному дослідженні з участю дітей у віці від 2 до 11 років (всього 509 дітей, 260 дітей, які лікувалися біластином у дозі 10 мг: 58 у віці від 2 до <6 років, 105 у віці від 6 до <9 років і 97 9 <12 та 249 дітей, які лікувалися плацебо: 58 2 <6 95 96 років), при якому призначалася біластин дозі, рекомендованій для 10 мг один раз на добу, профіль безпеки біластину (n=260) був подібним плацебо побічні ефекти реєструвалися відповідному 5,8% пацієнтів, приймали дозі мг, 8,0% плацебо. Як випадку так плацебо, дослідженні незначне зниження індексу сонливості седації за Paediatric Sleep Questionnaire, з незначними статистично значимими різницями між групами лікування. У цих дітей у віці від 2 до 11 років не спостерігалося жодних значних різниць щодо інтервалу QTc після прийому 10 мг біластину у порівнянні з плацебо. Опитувальник щодо якості життя для дітей з алергічним кон'юнктивітом та ринітом або хронічною кропив'янкою показав загальне поліпшення (за балами) після 12 тижнів без значимих статистично різниць між групами лікування біластином та плацебо.
Всього 509 дітей були включені до дослідження: 479 дітей з алергічним ринітом та кон'юнктивітом, а також 30 дітей з діагнозом хронічна кропив'янка. 260 дітей приймали біластин, 252 (96,9%) з алергічним ринітом та кон'юнктивітом, а 8 (3,1%) з хронічною кропив'янкою. Аналогічно, 249 дітей приймали плацебо, 227 (91,2%) з алергічним ринітом та кон'юнктивітом, а 22 (8,8%) з хронічною кропив'янкою.
Європейське агентство з лікарських засобів звільнило від обов'язку включення результатів досліджень біластину у всі підгрупи дитячої популяції у віці молодше 2 років (застосування у дітей та підлітків, див. пункт 4.2).

5.2 Фармакокінетичні властивості

Абсорбція
Біластин швидко абсорбується після перорального прийому, а максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно за 1,3 години. Не спостерігається кумуляції біластину в організмі. Середнє значення біодоступності біластину після перорального прийому становить 61%.
Дистрибуція
Дослідження in vitroта in vivoпоказали, що біластин є субстратом глікопротеїну P (див. пункт 4.5 «Взаємодія з кетоконазолом або еритроміцином» та «Взаємодія з ділтіаземом») та поліпептидів, що транспортують аніонні сполуки (OATP, англ. organic-anion-transporting polypeptides) (див. пункт 4.5 «Взаємодія з грейпфрутовим соком»). Біластин не є субстратом для інших білкових носіїв, таких як BCRP або транспортних білків нирок OCT2, OAT1 та OAT3. На підставі досліджень in vitroне слід очікувати впливу біластину на наступні транспортні білки в системному кровообігу: P-gp, MRP2, BCRP, BSEP, OATP1B1, OATP1B3, OATP2B1, OAT1, OAT3, OCT1, OCT2 та NTCP, оскільки лише легкий інгібуючий вплив спостерігався у випадку глікопротеїну P, OATP2B1 та OCT1, з розрахунковим інгібуючим концентрацією IC ≥300 мкМ, значно вищою, ніж розрахункова максимальна концентрація препарату (C ) у плазмі, тому ці взаємодії не будуть клінічно значимими. Однак, на підставі цих результатів не можна виключити інгібуючий вплив біластину на транспортні білки, присутні в слизовій оболонці кишечника, наприклад глікопротеїн P.

У терапевтичних дозах біластин зв'язується з білками плазми на 84-90%.
Метаболізм
У дослідженнях in vitroбіластин не індукує та не інгібує активність ізоензимів комплексу CYP450.
Видалення
У дослідженні балансу маси, проведеному у здорових дорослих добровольцях, після прийому одноразової дози 20 мг біластину, позначеної вуглецем C, майже 95% введеної дози було виділено з сечею (28,3%) та калом (66,5%) у незміненому вигляді, що підтвердило, що біластин не метаболізується в організмі людини. Середній період напіввиведення препарату у фазі видалення у здорових добровольців становив 14,5 годин.
Лінійність
Біластин демонструє лінійну фармакокінетику в діапазоні досліджуваних доз (5-220 мг) з незначною міжособистісною варіабельністю.
Порушення функції нирок
У дослідженні, проведеному у пацієнтів з порушеннями функції нирок, середнє стандартне відхилення площі під кривою стеження за концентрацією АУС збільшилося з 737,4 (±260,8) нг х год/мл у пацієнтів без порушення функції нирок (ГФР: >80 мл/хв/1,73 м ) до: 967,4 (±140,2) нг х год/мл у пацієнтів з легким порушенням функції нирок (ГФР: 50-80 мл/хв/1,73 м ), 1384,2 (±263,23) нг х год/мл у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок (ГФР: 30- <50 мл хв 1,73 м ), та 1708,5 (±699,0) нг х год у пацієнтів з важким порушенням функції нирок (ГФР: <30 ).
Середнє стандартне відхилення для періоду напіввиведення біластину становило 9,3 год (±2,8) у пацієнтів без порушення функції нирок, 15,1 год (±7,7) у пацієнтів з легким порушенням функції нирок, 10,5 год (±2,3) у пацієнтів з помірним порушенням функції нирок та 18,4 год (±11,4) у пацієнтів з важким порушенням функції нирок. Біластин був повністю виділений з сечею у всіх пацієнтів протягом 48-72 годин. Ці зміни фармакокінетики не мають значного впливу на безпеку застосування біластину, оскільки концентрації біластину в плазмі у пацієнтів з порушеннями функції нирок перебувають у безпечному діапазоні.
Порушення функції печінки
Відсутні дані фармакокінетики у осіб з порушеннями функції печінки. Біластин не метаболізується в організмі людини. Оскільки дослідження у пацієнтів з порушеннями функції нирок показали, що біластин виділяється в основному нирками, виділення з жовчю становить лише незначну частину процесу виділення біластину. Зміни функції печінки, як вважається, не впливають суттєво на фармакокінетику біластину.
Пацієнти похилого віку
Доступні обмежені дані щодо фармакокінетики у осіб похилого віку. Не спостерігалося статистично значимих різниць щодо фармакокінетики у осіб похилого віку у порівнянні з особами у віці від 18 до 35 років.
Діти та підлітки
Через відсутність доступних даних фармакокінетики у підлітків (у віці від 12 до 17 років) вважається прийнятним екстраполювати дані щодо дорослих на підлітків у випадку цього препарату.
Дані фармакокінетики щодо дітей отримані у фармакокінетичному дослідженні фази II, у якому брали участь 31 дитини у віці від 4 до 11 років з алергічним ринітом та кон'юнктивітом або хронічною кропив'янкою, які приймали біластин у дозі 10 мг у вигляді таблеток, що піддаються розпаду в порожнині рота, один раз на добу.
Фармакокінетичний аналіз, що показує розподіл концентрації в плазмі, виявив, що у випадку біластину у дозі 10 мг, призначеної для дітей, прийнятої один раз на добу, загальна системна експозиція є еквівалентною до спостережуваної після дози 20 мг у дорослих та підлітків, а середнє значення АУС становить 1014 нг х год/мл у дітей у віці від 6 до 11 років. Ці результати були значно нижче порогу безпеки, встановленого на основі даних про пероральне введення 80 мг один раз на добу особам дорослого віку згідно з профілем безпеки препарату. Результати досліджень підтвердили, що доза 10 мг біластину, прийнята перорально один раз на добу, є прийнятною терапевтичною дозою для дітей у віці від 6 до 11 років із масою тіла не менше 20 кг.

5.3 Передклінічні дані про безпеку

Дані не клінічні, що стосуються біластину, які походять з конвенційних фармакологічних досліджень безпеки, досліджень токсичності після багаторазового застосування, генотоксичності, потенційного канцерогенної дії, не виявили жодної особливої загрози для людини.
У дослідженнях токсичного впливу на репродукцію, вплив біластину на плід (перед- та післяімплантаційна втрата у щурів, а також незавершене остеогенез черепа, грудної клітки та кінцівок у кролів) спостерігався лише у випадку застосування токсичних доз у матерів. Рівні експозиції, при яких не спостерігаються негативні дії (NOAELs, англ. no-observed-adverse-effect levels), є достатньо вищими (більше ніж у 30 разів) від експозиції при рекомендованій терапевтичній дозі у людей.
У дослідженні лактації біластин виявлявся в молоці годуючих самиць щурів, яким було призначено одну пероральну дозу (20 мг/кг маси тіла). Концентрації біластину в молоці були вдвічі нижчими, ніж у плазмі матері.
Значення цих результатів для людей невідоме.
У дослідженні фертильності на щурах біластин, призначений перорально в дозах до 1000 мг/кг маси тіла на добу, не мав впливу на жіночі чи чоловічі репродуктивні органи. Не спостерігалося жодних змін у коефіцієнтах спаровування, фертильності чи запліднення.
Як спостерігалося у дослідженні розподілу, проведеному на щурах, з позначенням концентрацій препарату методом авторадіографії, біластин не кумулюється в центральній нервовій системі.

6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ

6.1 Перелік допоміжних речовин

Манітол
Мікрокристалічна целюлоза
Карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А)
Магнієвий алюмосилікат
Магнієвий стеарин
Колоїдний діоксид кремнію безводний

6.2 Несумісності

Не застосовується.

6.3 Термін зберігання

3 роки

6.4 Спеціальні заходи обережності під час зберігання

Відсутні спеціальні рекомендації щодо зберігання лікарського засобу.

6.5 Тип упаковки та вміст

Блістер PVC/PVDC/Алюміній або OPA/Алюміній/PVC/Алюміній, упакований у паперову коробку, що містить 10, 20, 30, 50 або 100 таблеток.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

6.6 Спеціальні заходи обережності при видаленні

Всі непотрібні залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.

7. ОСОБА, ЯКА ОТРИМАЛА ДОЗВІЛ НА РЕЄСТРАЦІЮ

ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Заклади фармацевтичної промисловості POLPHARMA S.A.
вул. Пельпінська, 19
83-200 Старогард-Гданський

8. НОМЕР РЕЄСТРАЦІЇ

Дозвіл № 26559

9. ДАТА ВИДАННЯ ПЕРШОГО ДОЗВІЛУ НА РЕЄСТРАЦІЮ

І ДАТА ПРОТРАНСЛЯЦІЇ ДОЗВІЛУ

Дата видання першого дозволу на реєстрацію: 06.08.2021 р.

10. ДАТА ВЕРІФІКАЦІЇ АБО ЧАСТКОВОЇ ЗМІНИ ТЕКСТУ

ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

• 11.04.2025 р.