Менінгіт

Менінгіт — запалення оболонок, якими вкриті головний і спинний мозок. Найчастіше його спричиняє інфекція, і від того, яка саме, залежить усе: вірусний менінгіт зазвичай минає сам за тиждень-півтора, а бактеріальний за лічені години може стати загрозою для життя. Відрізнити одне від одного на вигляд неможливо, тож за підозри на менінгіт не чекають і не спостерігають удома — викликають швидку.

Чому лік іде на години

Оболонки мозку омиває спинномозкова рідина. Потрапивши до неї, бактерії розмножуються майже безперешкодно: захисних клітин там мало. Оболонки набрякають, тиск усередині черепа зростає, страждають нерви й судини, що проходять поруч.

Паралельно ті самі бактерії можуть вийти в кров і спричинити сепсис, за якого падає тиск і порушується кровопостачання кінцівок і внутрішніх органів. Менінгококова інфекція іноді йде взагалі без менінгіту, самим лише сепсисом, і тоді на перший план виходять не головний біль і скутість шиї, а бліда плямиста шкіра, крижані руки й ноги, біль у м'язах та висип. Звідси головне правило: стан погіршується дуже швидко, іноді буквально за години, і година зволікання змінює наслідок сильніше за будь-які подальші зусилля.

Ознаки в підлітків і дорослих

Хвороба зазвичай починається раптово й розгортається на очах. Насторожити мають:

• висока температура, часто з ознобом, при холодних кистях і стопах;
• сильний головний біль, не схожий на звичайний;
• скутість шиї — підборіддя не вдається привести до грудей;
• непереносимість яскравого світла, бажання відвернутися до стіни;
• нудота й блювання;
• сильний біль у м'язах, ногах, суглобах;
• сонливість, сплутаність, важко розбудити, дивна поведінка;
• часте дихання, судомний напад;
• висип, про який окремо нижче.

Усі ознаки водночас бувають рідко, а порядок їхньої появи будь-який. Класичного поєднання температури, головного болю та скутої шиї може не бути зовсім — надто в літніх людей і в тих, чий імунітет ослаблений хворобою або ліками. У них менінгіт нерідко має вигляд простої сплутаності чи незвичної сонливості без температури, тому саме в них його найчастіше й пропускають.

Який вигляд це має в немовляти

Маленька дитина не поскаржиться на головний біль і світлобоязнь, тож батькам доводиться орієнтуватися на поведінку та зовнішній вигляд.

• відмовляється від їжі, зригує, блює;
• кричить незвично — високо, монотонно, інакше, ніж завжди;
• дратується, коли її беруть на руки, або, навпаки, млява, обм'якла, не реагує;
• тім'ячко на маківці випинається й напружене;
• тіло напружене, голова закидається, бувають посмикування;
• шкіра бліда, плямиста, руки й ноги холодні;
• дихає часто, нерівно, постогнує;
• температура висока або, у найменших, навпаки знижена.

Батьківське відчуття, що дитина «не така, як за будь-якої минулої хвороби», — вагомий доказ, і соромитися його не треба.

Висип і проба склянкою

Висип за менінгококової інфекції починається з дрібних червоних або багряних цяток, схожих на уколи шпилькою, а потім зливається в плями та синці. Його особливість у тому, що він не блідне: якщо притиснути до нього прозору склянку й натиснути, цятки й далі просвічують крізь скло.

Про цю пробу треба розуміти дві речі. Перша: висип, що не блідне під склом, — ознака тяжкої інфекції крові й привід дзвонити до швидкої негайно. Друга, значно важливіша: протилежний результат нічого не доводить. Висип з'являється пізно, на самому початку блідне при натисканні, а в частини хворих не виникає ніколи. Чекати на висип, щоб зважитися викликати допомогу, — найнебезпечніша помилка на цій сторінці.

На смуглявій і темній шкірі висип розгледіти важче. Дивіться там, де шкіра світліша: долоні, підошви, живіт, внутрішня поверхня повік, слизова рота, білки очей.

Коли викликати швидку

Телефонуйте до швидкої (в європейських країнах єдиний номер 112) або везіть людину до найближчого відділення невідкладної допомоги, якщо підозрюєте менінгіт чи зараження крові. Не чекайте, поки зберуться всі ознаки. Приводи телефонувати негайно:

• температура разом із сильним головним болем, скутою шиєю або світлобоязню;
• висип, що не блідне під склом, або синці, які швидко розповзаються;
• сплутаність, марення, незвична сонливість, неможливість розбудити;
• судомний напад;
• у дитини — пронизливий крик, випнуте тім'ячко, обм'якле тіло, холодні кінцівки за високої температури;
• будь-яке швидке погіршення стану за лічені години.

Поки їде допомога, покладіть людину на бік, якщо її блює або вона втрачає свідомість, приглушіть світло й не давайте їсти та пити.

Є й проміжний щабель. Зверніться до лікаря того самого дня, якщо в дитини тримається температура і вона млява, але ознак вище немає; якщо сильний головний біль із температурою виник у людини з ослабленим імунітетом, після травми чи операції на голові. І запам'ятайте: одного разу отримана порада «спостерігайте вдома» перестає діяти, щойно стає гірше. Тоді звертаються заново, не вважаючи себе набридливим.

Від чого буває менінгіт

Вірусний менінгіт — найчастіший і найлегший. Його спричиняють ентеровіруси, віруси простого герпесу, вірус епідемічного паротиту, і зазвичай він минає за один-два тижні.

Бактеріальний трапляється рідше, але саме через нього хворобу вважають небезпечною. Найчастіше це менінгокок, пневмокок і гемофільна паличка типу b. У новонароджених бувають стрептокок групи B і кишкова паличка, у літніх, вагітних та людей з ослабленим імунітетом — лістерія.

Окремо стоїть туберкульозний менінгіт: він розвивається не за години, а тижнями, починається з наростаючого головного болю, млявості, втрати ваги й невисокої температури, і тому його особливо легко сприйняти за щось інше. У людей із тяжким імунодефіцитом трапляється грибковий менінгіт, теж повільний. Нарешті, запалення оболонок буває й без інфекції — як реакція на деякі ліки, за автоімунних хвороб, за пухлин. Такі випадки рідкісні, але пояснюють, чому в лікарні досліджують спинномозкову рідину, а не обмежуються аналізом крові.

Як передається і в кого ризик вищий

Бактерії, що спричиняють менінгіт, живуть у носі й горлі в безлічі здорових людей і ніяк себе не виявляють. Передаються вони з краплями слини та слизу — під час кашлю, чхання, поцілунку, куріння однієї цигарки, пиття з однієї пляшки. Від хворого заразитися теж можна, але це стається рідше, ніж від здорового носія, а захворюють лише дуже небагато з тих, хто отримав бактерію.

Ризик захворіти вищий:

• у немовлят і дітей до п'яти років;
• у підлітків і молодих дорослих, надто тих, хто живе в гуртожитках і казармах;
• у літніх людей;
• у людей без селезінки або з порушеною її роботою, за серпоподібноклітинної анемії;
• за імунодефіциту, приймання препаратів, що пригнічують імунітет, хіміотерапії;
• після травми черепа з витіканням рідини з носа чи вуха, після операцій на голові та хребті, за кохлеарного імпланта;
• під час поїздок до регіонів, де менінгококова інфекція поширена, та на масові заходи.

Перенесений менінгіт не дає захисту: захворіти можна повторно, а повтори самі собою є приводом шукати причину — дефект оболонок після травми або вроджену особливість імунітету.

Як ставлять діагноз

У лікарні лікар оглядає людину, перевіряє свідомість, шукає менінгеальні ознаки й висип, бере кров: загальний аналіз, показники запалення, посів і визначення збудника за його генетичним матеріалом.

Вирішує ж діагноз люмбальна пункція. Тонкою голкою між хребцями в попереку набирають трохи спинномозкової рідини й дивляться, скільки в ній клітин і яких, скільки білка й цукру, а потім сіють її та шукають ДНК збудників. Саме це дослідження відрізняє бактеріальний менінгіт від вірусного і показує, яким антибіотиком лікувати; ані аналіз крові, ані томографія замінити його не можуть. Відмовлятися від пункції через страх «пошкодять спинний мозок» не варто: прокол роблять у попереку, нижче того рівня, де спинний мозок закінчується.

Томографію голови роблять перед пункцією не всім, а лише за певних ознак — вогнищевої неврологічної симптоматики, судом, глибокого порушення свідомості, вираженого імунодефіциту. І правило тут суворе: очікування томографії не має затримувати введення антибіотика. Спершу беруть кров на посів і вводять препарат, а дослідження проводять услід.

Як лікують

За підозри на бактеріальний менінгіт антибіотик вводять у вену негайно, не чекаючи на результати. Пізніше, якщо аналізи покажуть вірусну природу, його скасують — а от згаяних годин повернути не можна. Водночас за підозри на пневмокок вводять гормональний препарат: він зменшує набряк навколо оболонок і знижує ймовірність втрати слуху.

Далі лікування підтримувальне: краплинниці, кисень, знеболення, засоби від блювання, за потреби протисудомні. За порушення дихання й падіння тиску людину переводять до відділення інтенсивної терапії. Лікування бактеріального менінгіту триває не менше за тиждень, іноді значно довше, і весь цей час проводять у стаціонарі.

Якщо підозрюють герпетичну природу, додають противірусний препарат — цей випадок теж не терпить зволікання. Туберкульозний менінгіт лікують тривалою комбінацією протитуберкульозних засобів, місяцями.

Вірусний менінгіт у легкій формі лікується вдома: спокій, пиття, знеболювальні та засоби від нудоти. Але рішення про це ухвалює лікар після обстеження, а не сам хворий.

Що буває після хвороби

Після вірусного менінгіту більшість людей одужують цілком, хоча головний біль і розбитість можуть триматися кілька тижнів.

Після бактеріального наслідки лишаються в помітної частини тих, хто його переніс. Найчастіший — зниження слуху, аж до цілковитої глухоти. Саме тому перевірку слуху призначають усім, хто переніс бактеріальний менінгіт, і роблять її якомога раніше: за глибокої втрати питання про кохлеарний імплант вирішується в обмежений строк, поки завитка не заросла кістковою тканиною, і тут зволікання знову коштує дорого.

Трапляються також повторювані судомні напади, труднощі з пам'яттю та зосередженням, швидка втомлюваність, порушення рівноваги, зниження зору, у дітей — труднощі з навчанням і поведінкою. Після менінгококового сепсису можливі глибокі рубці, ушкодження нирок, а за тяжкого порушення кровотоку — втрата пальців або кінцівок. Лишається й психологічний слід: страх лікарів і лікарень, порушення сну, нічне нетримання в дитини, тривога в батьків. Це нормальна реакція на пережите, і з нею працюють так само, як з рештою наслідків.

Щеплення та захист близьких

Проти найнебезпечніших збудників менінгіту є щеплення, і вони лишаються найкращим захистом. Це вакцини проти менінгокока кількох груп, проти пневмокока й проти гемофільної палички типу b, а також вакцини, що запобігають хворобам, за яких менінгіт буває ускладненням: кір, епідемічний паротит, краснуха, вітряна віспа. Перші дози вводять на першому році життя, далі йдуть повторні, а підліткам і молодим людям додають дозу проти менінгокока. Конкретні строки й набір вакцин різняться від країни до країни — звіряйтеся з національним календарем і з'ясуйте в лікаря, чи все отримали ви та дитина.

Окремо обговорюють щеплення перед поїздкою до регіонів, де менінгококова інфекція поширена, і перед заселенням у гуртожиток; додаткові дози передбачені для людей без селезінки та з порушеннями імунітету.

Якщо в людини підтвердили менінгококову інфекцію, тим, хто був із нею в тісному контакті, призначають антибіотик коротким курсом: це домашні, партнер, сусіди по кімнаті, іноді група в дитячому садку. Почати його треба якомога швидше, а коло контактів визначає служба, що займається інфекціями, а не самі близькі. Попутникам і колегам по кабінету профілактика не потрібна. У повсякденному житті ризик знижують прості речі: не пити з чужої пляшки, не докурювати за іншими, не курити поряд із дитиною та провітрювати приміщення, де живе й навчається багато людей.

Онлайн-консультація лікаря

Одразу про головне: за підозри на менінгіт онлайн-консультація не підходить. Тут потрібні огляд і дослідження спинномозкової рідини, а час, витрачений на листування, працює проти хворого. Якщо ознаки з розділу про швидку допомогу є — телефонуйте до швидкої.

Натомість онлайн-прийом добре надається до всього, що є довкола цієї ситуації. До хвороби — розібрати, які щеплення вже зроблено вам і дитині, чого бракує, що потрібно перед поїздкою або переїздом до гуртожитку, що робити, якщо в оточенні хтось захворів. Після хвороби — обговорити виписку та призначення, зрозуміти, коли й де перевірити слух, що робити з утомою та головним болем, які лишилися, як повертатися до навчання й роботи. Заздалегідь приготуйте виписку, щепний сертифікат і перелік ліків.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.