Біль у шиї

Шия болить хоча б раз у житті в більшості дорослих, і майже завжди це закінчується добре: невдала поза уві сні, довгий день за екраном, протяг, потягнув — за кілька днів або тижнів минає. Саме через це «майже завжди» біль у шиї небезпечно недооцінити. Серед сотні побутових випадків трапляються ті, де за тим самим болем стоїть менінгіт, перелом, стиснення спинного мозку або розшарування артерії, і відрізняються вони не силою болю, а тим, що стоїть поруч із ним. Ця сторінка саме про те, як відділити одне від одного, і заразом про те, чому при звичайному болю в шиї шийний комір і спокій — учорашня порада.

Що найчастіше відбувається з шиєю

Шия тримає голову вагою з добрий кавун і при цьому має вільно повертатися на всі боки. Розплата за рухливість — безліч дрібних суглобів, зв'язок і м'язів, які легко перевантажити. Звідси типова картина: людина прокидається з болем і не може повернути голову в один бік, або біль наростає надвечір після дня за комп'ютером, або він почався через добу після того, як машину штовхнули ззаду.

У більшості випадків конкретний винуватець так і залишається невідомим, і це нормально. Біль походить від м'язів, суглобів між хребцями, зв'язок і міжхребцевих дисків водночас, розділити їхній внесок неможливо, та й не потрібно: лікування при цьому однакове. Такий біль називають неспецифічним, і він минає сам — гострий зазвичай за дні-тижні.

Окремо варто сказати про «шийний остеохондроз». Зміни дисків і дрібних суглобів на знімках знаходять майже в усіх після сорока, у більшості з них шия не болить зовсім, а в людей із сильним болем знімок нерідко виглядає спокійним. Тобто знахідка на рентгені чи МРТ сама собою діагнозу не ставить і прогнозу не змінює. Значно важливіше інше: як біль поводиться, що його підсилює і чи з'явилося щось іще, крім болю. Саме на ці питання варто витратити увагу, а не на протоколи знімків.

Коли потрібна швидка

Викликайте швидку за єдиним європейським номером 112, якщо:

• біль у шиї поєднується з температурою, а підборіддя не вдається притиснути до грудей. Скутість шиї, гарячка, сильний головний біль, світлобоязнь, нудота, сонливість або сплутаність, а іноді висип, який не блідне, якщо притиснути до нього склянку, — це можливий менінгіт. Він розгортається за години, тому чекати ранку не можна;
• шия заболіла після сильного удару, аварії, пірнання або падіння. Потерпілого не піднімають, не саджають у машину і не повертають йому голову — викликають швидку і залишають лежати. Те саме стосується й падіння з висоти власного зросту, якщо людина літня, у неї остеопороз або вона приймає препарати, що розріджують кров: у них ламається те, що в молодого витримало б;
• раптово вдарив дуже сильний біль у шиї або потилиці, несхожий на попередні, надто після різкого повороту голови, ривка чи маніпуляції на шиї, і разом із ним є головний біль, запаморочення, двоїння в очах, хиткість, невиразна мова, оніміння половини обличчя або опущена повіка. Так проявляється розшарування хребтової артерії — надрив її внутрішньої стінки, який може закінчитися інсультом;
• гостро з'явилися слабкість або оніміння одразу в руках і ногах, неможливість утримати предмети, хиткість при ходьбі, а також затримка сечі, нетримання або оніміння в промежині;
• біль віддає в щелепу, руку або груди і супроводжується задишкою, холодним потом, нудотою чи відчуттям тиску за грудиною: біль у шиї так теж іноді виглядає інфаркт.

Чого не можна відкладати

Покажіться лікарю того самого дня або найближчими днями, якщо:

• з'явилися слабкість, оніміння чи незграбність у кистях, змінилася хода або порушилося сечовипускання. Про це докладно нижче: таке поєднання означає страждання спинного мозку, а не «шийний остеохондроз», і розбиратися з ним треба терміново;
• до болю в шиї додалася температура без застуди — надто якщо нещодавно були операція, ін'єкція в ділянку хребта, гнійна інфекція, якщо ви отримуєте ліки, що пригнічують імунітет, або вживали внутрішньовенні наркотики. Інфекція хребта трапляється рідко, але лікується тим краще, чим раніше знайдена;
• у вас була або є пухлина, а біль у шиї новий, постійний, будить уночі й супроводжується втратою ваги, пітливістю або відсутністю апетиту. Це те поєднання, заради якого варто перестрахуватися;
• біль почався без жодної причини після п'ятдесяти років і не має звичного «м'язового» характеру;
• шия заболіла після травми, хай і невеликої, а у вас остеопороз, ви довго приймали стероїди або у вас була променева терапія на цю ділянку;
• слабкість у руці наростає день у день;
• біль не дає спати кілька ночей поспіль і не відповідає на звичайні знеболювальні;
• разом із болем з'явилися щільні збільшені вузли на шиї, захриплість, труднощі при ковтанні або відчуття грудки, що не минає;
• у дитини тримається температура разом із болем у шиї, або вона не дає повернути собі голову, або голова стоїть криво і не випрямляється;
• біль чи скутість не минають довше кількох тижнів, попри рух і знеболення.

Рука і ноги: корінець чи спинний мозок

Це головне розмежування всієї теми, і його найчастіше не роблять. Із шиї виходять нервові корінці до рук, а всередині хребта проходить спинний мозок, від якого залежать і руки, і ноги, і сечовий міхур. Стиснення корінця і стиснення спинного мозку дають цілком різну картину і потребують цілком різних дій.

Стиснення корінця відчувається як біль, що стріляє з шиї в лопатку і далі вниз по руці, вузькою смугою, іноді до конкретних пальців. Там само поколює й німіє, подеколи слабшає один певний рух. Біль підсилюється від кашлю, чхання і від закидання голови, а легшає, якщо покласти руку на маківку. Це неприємно і часом дуже боляче, але в переважній більшості випадків минає само за тижні або кілька місяців і лікується без операції.

Стиснення спинного мозку поводиться інакше, і розпізнають його не за болем — болю може майже не бути. Дивитися треба на функцію:

• кисті втрачають спритність: не застібаються ґудзики, ключ не потрапляє в замок, псується почерк, з рук падають предмети;
• слабкість і оніміння з'являються в обох руках, а не в одній;
• хода стає невпевненою, ноги розставляються ширше, у темряві й на нерівному помітно гірше, відчуття «ватяних» або, навпаки, скутих ніг;
• змінюється сечовипускання: позиви стають різкими, доводиться вставати вночі, трапляється нетримання або, навпаки, не вдається почати;
• з'являється відчуття прострілу вздовж хребта при нахилі голови вперед.

Це не «відкладення солей» і не привід для курсу масажу. Стиснення спинного мозку розвивається сходинками: людина місяцями живе в новому, трохи гіршому стані, звикає до нього, а наступний крок униз відбувається раптово. Втрачене відновлюється погано, тому сенс лікування — зупинити, поки не втрачено. Потрібні огляд невролога, магнітно-резонансна томографія і рішення нейрохірурга. І окремо: при таких симптомах не можна вправляти шию, витягувати її й робити різкі маніпуляції — цим можна завершити справу за один прийом.

Комір і спокій: чому це більше не радять

Раніше при болю в шиї майже всім видавали м'який комір і відправляли відлежуватися. Коли це порівняли зі звичайною активністю, результат виявився протилежним до очікуваного: ті, хто носив комір і беріг шию, одужували довше і частіше залишалися з болем надовго.

Причина зрозуміла. За тиждень без роботи м'язи шиї слабшають, суглоби перестають проходити повний обсяг руху, а голова звикає до думки, що шия крихка і рухати нею небезпечно. Страх руху — не дрібниця: саме він перетворює двотижневий біль на багатомісячний.

Тому при звичайному болю в шиї комір не потрібен, а рух — це і є лікування. Комір залишається в тих ситуаціях, де його призначає лікар: фіксація одразу після серйозної травми до огляду і знімка, післяопераційний період, доведена нестабільність хребців. Носити його «поки болить», за власним рішенням, не слід.

Постільного режиму це стосується так само. При болю в шиї не треба лежати: розумно знизити навантаження на день-два, але не скасовувати звичайне життя. Працювати, ходити, керувати автомобілем, якщо повертати голову вдається, — усе це можна й потрібно. Обмеження одне і воно очевидне: якщо шия не повертається настільки, що ви не бачите дороги, за кермо сідати не можна.

Що справді допомагає

• Продовжуйте рухатися. Повертайте й нахиляйте голову в тих межах, де терпимо, щодня потроху збільшуючи обсяг. Біль під час руху в розумних межах не означає шкоди. Готові схеми вправ тут не наводяться не через скритність: комплекс має добиратися під те, що у вас саме болить, і це робота фізіотерапевта або лікаря лікувальної фізкультури.
• Тепло або холод — що вам приємніше. Теплий душ, грілка чи теплий компрес через тканину на п'ятнадцять-двадцять хвилин розслабляють м'язи; у першу добу після травми багатьом більше підходить холод, теж через тканину, а не на шкіру. Ні те, ні інше не лікує причину, але знімає достатньо, щоб рухатися.
• Знеболення. Парацетамол, нестероїдні протизапальні всередину або у вигляді гелю на шию коротким курсом. Вибір і дозу узгодьте з лікарем або фармацевтом, надто при хворобах шлунка, нирок, серця, при вагітності і якщо ви приймаєте інші ліки. Сенс знеболення тут не в тому, щоб нічого не відчувати, а в тому, щоб рухатися і спати.
• Подушка. Шукайте не «ортопедичну», а відповідну: голова має лежати на продовженні хребта, без залому вгору чи вниз. На боці потрібна подушка товща, на спині — тонша. Сон на животі для шиї найгірший варіант: голова вісім годин повернута до упору вбік.
• Робоче місце і телефон. Верх екрана на рівні очей, лікті з опорою, телефон піднімати до обличчя, а не опускати до нього голову. Але ідеальної пози не існує, і головне правило інше: частіше змінювати положення і вставати хоча б раз на пів години. Найкраща постава — наступна.
• Сон і напруження. Недосипання і стрес підсилюють біль у шиї відчутно: м'язи плечового пояса і жувальні м'язи тримаються в напруженні цілу добу, часто зі стиснутими зубами вночі. Це лікується не маззю.
• Якщо за кілька тижнів краще не стає, зверніться до лікаря по направлення на лікувальну фізкультуру: дібрані вправи на рухливість і силу м'язів шиї та плечового пояса — найдоведеніше, що є при затяжному болю.

Чого робити не варто: тижнями лежати, носити комір за власним рішенням, вимагати знімок при кожному загостренні, погоджуватися на різкі маніпуляції з шиєю при неясній причині болю і переходити з курсу уколів на курс уколів, якщо стан не змінюється. Якщо за місяць-півтора нічого не змінилося, змінювати треба підхід, а не кількість процедур.

Як не повертатися до цього

Біль у шиї любить повторюватися, і запобігають йому не ідеальні меблі, а звичка до руху.

• Регулярна фізична активність у будь-якому вигляді — найнадійніше, що відомо. Окремо корисні вправи на м'язи спини і плечового пояса: що міцніший каркас, то менше дістається шиї.
• Розбивайте довгу сидячу роботу: коротка пауза кожні пів години, пройтися, покрутити плечима, подивитися у вікно.
• Не носіть важку сумку постійно на одному плечі й не тягайте вантаж, вивернувши корпус.
• Налагодьте сон: постійний час відходу до сну, відповідна подушка, не на животі.
• Куріння і зайва вага погіршують перебіг будь-якого хронічного болю, зокрема цього.
• Якщо біль повернувся, дійте так само, як першого разу, і без паніки. Повторний епізод не означає, що шия руйнується: у більшості людей такі загострення чергуються зі спокійними періодами роками, і кожне минає.

Онлайн-консультація

Біль у шиї — тема, де розмова справді вирішує багато, бо майже вся потрібна інформація міститься у відповідях на питання, а не в огляді. Лікар Oladoctor розпитає, як почався біль, куди віддає, що його підсилює, чи була травма, що відбувається з руками, з ходою і з сечовипусканням, — і вже за цим скаже, перед нами звичайний м'язово-суглобовий біль чи картина, яку треба дивитися очно і терміново. Він допоможе дібрати знеболення з урахуванням ваших інших хвороб і ліків, пояснить, чи потрібен знімок саме зараз (найчастіше не потрібен), до якого фахівця має сенс іти і що реально дає лікувальна фізкультура. І скаже прямо, коли розмову треба припиняти: температура зі скутою шиєю, свіжа травма, наростаюча слабкість у руках і ногах або змінена хода — це не тема для онлайн-прийому, це привід їхати до лікарні.

Цей матеріал має інформаційний характер і не замінює консультацію лікаря.